ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ
|
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… |
Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею! (1944 рік) |
Тема: поетичне зображення краси і величі України.
Головна думка: «Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!».
Мета: уславлення любові українців до Батьківщини, заклик любити Україну.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: громадянська/патріотична.
Збірка: «Щоб сади шуміли».
Художні засоби
Епітети: «годину щасливу», «вишневу свою Україну», «красу… вічно живу і нову», «мову … солов'їну», «братніх народів», «солодкому чарі», «стягів багряному шумі», «хмарах… пурпурових», «до весен і світлих, і щирих», «небо її голубе», «вічні ми будемо з нею».
Персоніфікація: «(Україна) живе у …», «у зойках гудків», «канонад, що розвіяли», «в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях».
Метафора: «в просторів солодкому чарі», «в кожному серця ударі», «лине зорею», «сіяє вона над віками».
Порівняння: «любіть, як сонце», «любіть, як вітер…», «мов садом рясним», «любіть…, як пісню».
Перелічення: «вітер, і трави, і води», «у стежках, у дібровах, у зойках…», «у коханні, в труді, у бою», «як та купина, живе».
Антитеза (протиставлення): «сні й наяву», «горить — не згора».
Повтори (анафора): «Любіть Україну…».
Оклики: «Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!».
Звертання: «Юначе!», «Дівчино!».
Гіпербола: «для нас вона в світі єдина, одна», «вічні ми будемо з нею».
Інверсія: «і в хмарах отих пурпурових», «красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну».
Метонімія: «в грому канонад», «чужинців в зелених мундирах», «в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях».
Кількість строф: п’ять.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний амфібрахій.
|
лю |
біть |
у |
ко |
ха |
нні |
в тру |
ді |
і в |
бо |
ю |
|
як |
пі |
сню |
що |
ли |
не |
зо |
ре |
ю |
|
|
|
всім |
сер |
цем |
лю |
біть |
У |
кра |
ї |
ну |
сво |
ю |
|
і |
ві |
чні |
ми |
бу |
де |
мо |
з не |
ю |
|
|
/U_U/U_U/U_U/U_/U_
/U_U/U_U/U_U/
/U_U/U_U/U_U/U_U/U_
/U_U/U_U/U_U/
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: любіть – мить, води – негоди, наяву – нову, Україну – солов'їну, одна – вона, чарі – ударі, згора – Дніпра, дібровах – пурпурових, бою – свою, зорею – нею.
Образи: «купина горить – не згора» (безсмертя народу, Батьківщини, яку не поневолити ворогам), «вишневу свою Україну, … садом рясним сіяє» (квітуча), «мову солов’їну» (українська мова), «вона в світі єдина» (нація), «в грому канонад, …. в багнетах» (війна), «у вербах» (народний символ українців), «хвилях Дніпра» (головна річка України), «зойках гудків» (працьовитий народ), «небо голубе» (миролюбність українців), «пісню, що лине зорею» (співочий народ).
У перших трьох строфах поет палко закликає любити Україну.
В наступних строфах вона змальована у всій своїй красі – солов’їній мові, дібровах, хвилях Дніпра, натхненній праці, перемогах. До юнака звертається поет зі закликом бути вірним рідній Україні, до дівчини – любити її кожну хвилину.
Поетичний образ України після прочитання вірша «Любіть Україну» Володимира Сосюри