Українська земля надзвичайно чарівна. Широкі степи, величні ліси, чисто-блакитні моря – усе це облагороджує нашу землю. Українці, любіть «вишневу свою Україну, красу її, вічно живу»!

   Як відомо, щоб зараз ми могли вільно жити в нашій країні, предки обороняли рідний край від різних чужинців, що не раз намагалися поневолити його.  Тому волелюбна Україна понині «як та купина, що горить – не згора, живе у хвилях Дніпра».

   Велич трудолюбивої України кувалась «у зойках гудків», невтомній праці її людей.  

   Через віки нелегкої долі пронесла та не розгубила Україна «мову … солов’їну..., … пісню, що лине зорею». «Вічні ми будемо з нею», бо це ідентифікує нас, всіх українців.

   «Для нас вона в світі єдина». Тож не тільки поважайте здобутки наших предків, а намагайтеся зробити нашу державу кращою. Майбутнє починається з кожного із нас. Любіть Україну!

Володимир Сосюра "Любіть Україну!" аналіз вірша