Абетка, азбука, алфавіт — це букви, розташовані в усталеному порядку. В українській абетці 33 букви. Вони мають свої назви. Букви ми бачимо, читаємо і пишемо. Букви є великі та малі, друковані й писані.
А а (а)
Б б (бе)
В в (ве)
Г г (ге)
Ґ ґ (ґе)
Д д (де)
Е е (е)
Є є (є)
Ж ж (же)
З з (зе)
И и (и)
І і (і)
Ї ї (ї)
Й й (ій, йот)
К к (ка)
Л л (ел)
М м (ем)
Н н (ен)
О о (о)
П п (пе)
Р р (ер)
С с (ес)
Т т (те)
У у (у)
Ф ф (еф)
Х х (ха)
Ц ц (це)
Ч ч (че)
Ш ш (ша)
Щ щ (ща)
Ь ь (знак м’якшення)
Ю ю (ю)
Я я (я)
Букви ми бачимо, читаємо і пишемо. На письмі букви позначають звуки.
Абетка (алфавіт, азбука) — сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному порядку.
Буква — письмовий знак, що позначає один звук або сполучення двох звуків.