Дієприкметниковий зворот — це дієприкметник разом із залежними від нього словами.
Вклоняється щедрій землі колос, викупаний золотим сонцем.
(Що?) Колоспояснювальне слово (який?) викупаний золотим сонцемдієприкметниковий зворот
Викупанедієприкметник
Синіє розкиданими хатками село, зачароване зоряним небом.
(Що?) Селопояснювальне слово (яке?) зачароване зоряним небомдієприкметниковий зворот
Зачарованедієприкметник
У реченні дієприкметниковий зворот завжди виконує роль поширеного означення.
В усній мові дієприкметниковий зворот виділяється паузою, а на письмі відокремлюється комами.
Оскільки кома ставиться у більшості випадків, при запам'ятовуванні рекомендуємо пам'ятати, коли не ставиться кома.
Дієприкметниковий зворот не виділяємо комами:
• Дієприкметниковий зворот стоїть безпосередньо перед пояснювальним словом. Пояснювальне слово не виражене особовим займенником або дієприкметниковий зворот не має додаткового відтінку причини (до нього не можна поставити питання чому? за якої умови? незважаючи на що?):
Викупаний золотим сонцем колос вклоняється щедрій землі.
Вклоняється щедрій землі викупаний золотим сонцем колос.
Щедрій землі вклоняється викупаний золотим сонцем колос.
Вклоняється викупаний золотим сонцем колос щедрій землі.
• Дієприкметниковий зворот виступає присудком (зауважимо, уживання пасивних дієприкметників у ролі присудка хоч і не є порушенням, але бажано таких конструкцій уникати):
Моє село (яке воно є?) зачароване небом.
Стиглий пшеничний колос (який він є?) викупаний сонцем.
У всіх інших випадках виділяємо комами.
Дієприкметниковий зворот виділяємо комами:
• Дієприкметниковий зворот стоїть після пояснювального слова:
Колос, викупаний золотим сонцем, вклоняється щедрій землі.
Вклоняється щедрій землі колос, викупаний золотим сонцем.
Щедрій землі вклоняється колос, викупаний золотим сонцем.
● Дієприкметниковий зворот і пояснювальне слово не поряд (між ними є інші частини речення):
Викупаний золотим сонцем, вклоняється колос щедрій землі.
Викупаний золотим сонцем, житній колос вклоняється щедрій землі.
● Дієприкметниковий зворот стосується пояснювального слова, яке виражене особовим займенником (особовий займенник іноді може бути відсутнім):
Викупаний золотим сонцем, він вклоняється щедрій землі.
Викупаний золотим сонцем, вклоняється щедрій землі.
• Дієприкметниковий зворот стоїть перед пояснювальним словом і має додатковий відтінок причини (до нього можна поставити питання чому? за якої умови? незважаючи на що?).
Зачароване зоряним небом, село синіло розкиданими хатками.
Вимучена довгою дорогою, дівчина спала сидячи.
• Якщо два чи більше дієприкметникові звороти стоять поряд, то розділові знаки між ними ставимо так само, як між однорідними членами речення:
Викупаний золотим сонцем, зрошений літнім дощем колос вклоняється щедрій землі.
Вклоняється щедрій землі колос, викупаний золотим небом, зрошений літнім дощем.
Зачароване зоряним небом, освітлене круглим місяцем, село синіє розкиданими хатками.
Синіє розкиданими хатками село, зачароване зоряним небом, освітлене круглим місяцем.
Щоб речення не спотворювалося (не змінився його зміст),
• дієприкметниковий зворот не можна розривати іншими членами речення:
Зачаровані зоряним небом, села розкидали свої хатки. — Зачаровані села свої хатки зоряним небом розкидали.
• дієприкметниковий зворот має стояти якомога ближче до означуваного слова:
Зачаровані зоряним небом, села розкидали свої хатки. — Села розкидали свої хатки, зачаровані зоряним небом.