Якось ближче до кінця зими прокинулось жовтогаряче Сонечко. Зазвичай у цю холодну пору воно дрімало на хмаринці. Виглянуло у віконце…

   Що це з річкою стало? Унизу світило не побачило своєї давньої подружки.

— Хто ти? Навіщо Річку в твердих обіймах тримаєш?

— Я самотня Крига. Рятую річкових мешканців від холоду. Піді мною вода не зможе повністю замерзнути.

— Тоді я вважаю тебе подругою моєї Річки. Отже, ти також і моя подруга!

  Як добре мати друзів! З такими радісними словами лагідно протягнуло Сонечко свій промінець. А як тільки теплий промінець торкнувся Криги, незабаром вона кудись  щезла. Короткочасною була дружба Сонечка з Кригою.

  Не всяка дружба надійна. А таке відбувається, коли тепле сонце намагається стати другом  для холодної криги. 

 

Які зміни в природі свідчать про прихід весни

Ріка заснула в берегах