Та ось одного сонячного ранку відчув клен дивні зміни.  

    До нього доторкнулося щось тепле і лагідне. Пташка сіла на його гілку і защебетала. Розповіла про пробудження природи, тепле сонечко. Після довгої зими прийде тепла весна. Одягне землю в ніжний цвіт. Красивою стане земля.

    Клен прокинувся в очікуванні весни. 

***

Летів кленовий листочок зі словами в переносному значенні

     Летів кленовий листочок і розглядав осінній ліс. Засумували дерева за літом. Журиться берізка без зелених кісок. Трава геть висохла від горя.

     Листочок тихо впав на землю. Скоро прийде зима…

***    

     Ця неймовірна подія сталася восени.

     Нашому подвір’ї виріс кленок. Коли настала осінь почало жовтіти листя на берізці. Зажурилось білокоре деревце. А кленок радів,  гордовито красувався зеленими барвами. Він ще не знав, що прийде жовтень і  зміни торкнуться його. Швидко відлетів вересень. Настав жовтень, і кленок запалав багряним полум’ям. Воно було таке високе і яскраве, що деревце охопив страх.

     На щастя, налетів дощик. Він заспокоїв деревце, бо то була не пожежа, а осінні зміни в природі.

Аналіз вірша «Осіння пожежа» Степана Жупанина