ОСІННЯ ПОЖЕЖА

Сонно з-за хмари дощ визирав,

сіяв краплини в лузі між трав.

Раптом побачив: діброва горить!

Взявся гасити пожежу в ту ж мить.

 

Море води на дерева розлив.

Тільки пожежі не погасив.

Жовтогарячим, червоним вогнем

дерева палають під буйним дощем.

 

Пожежа в діброві аж неба сягла.

А дощик не відав: то ж осінь прийшла!

                           (Степан Жупанин)

Тема: поетична розповідь про прихід осені, яку дощ сприйняв за пожежу.

Головна думка: «то ж осінь прийшла».

Мета: розказати, що жовті осінні барви нагадують пожежу.

 

Художні засоби

Епітети: жовтогарячим, червоним вогнем, буйним дощем.

Уособлення: дощ сонно визирав, сіяв, побачив, взявся гасити пожежу, розлив.

Метафора: «море води», «вогнем дерева палають», «сіяв краплини».

Риторичні оклики: «Раптом побачив: діброва горить!», «А дощик не відав: то ж осінь прийшла!»

Гіпербола: «пожежа в діброві аж неба сягла»

 

Кількість строф: три

Вид строфи: чотиривірш (катрен)

Віршовий розмір: тристопний амфібрахій

по

же

жа

в ді

бро

ві

аж

не

ба

ся

гла

а

до

щик

не

ві

дав

то ж

о

сінь

прий

шла

/U_U/U_U/ U_U/ U_

/U_U/U_U/ U_U/ U_

 

Римування: суміжне (ААББ)

Рими: визирав – трав, горить – мить, розлив – гасив, вогнем – дощем, сягла – прийшла.

 

У першій строфі вірша йдеться про дрібний дощик, бо «сонно з-за хмари дощ визирав» та «сіяв краплини в лузі між трав». Ці рядки треба читати тихо і повільно. Далі йдеться про те, що дощ побачив, що «діброва горить», і на зміну спокою приходить стурбованість. Він  «взявся гасити пожежу в ту ж мить».

У другій строфі стурбованість наростає. Ми уявляємо проливний дощ, який «море води на дерева розлив». Проте марними були його старання, адже «пожежі не погасив», і надалі «жовтогарячим, червоним вогнем дерева палають під буйним дощем».

У третій строфі передається найбільша стурбованість дощу, адже «пожежа в діброві аж неба сягла». А всі переживання, бо «дощик не відав», що прийшла художниця-осінь. Мальовнича пора, яка надає довкіллю червоних відтінків, що можуть нагадувати полум’я.

 

Казка «Лічить осінь листя на деревах»

Осінь