У нашому краю білки запасають поживу на зиму.
Восени у тваринки багато турбот. Білка спритно лазить по деревах, стрибає на землю, з гілки на гілку. Долає неабиякі відстані, перебігаючи від дерева до дерева. Осінній час проводить у пошуках горіхів, шишок, грибів. Частину поживи складає в комірці дупла. Решту зариває в землю біля рідного дерева. Коли прийде люта зима, спритно злізе білочка з дерева. Вириє запас і не залишиться голодною. Потім поспішає в дупло грітися.
Турботлива білка не голодуватиме взимку. А залишені нею запаси проростуть навесні молодими дубками.
***
Чи можна назвати звірятко завбачливим
Я вважаю, що білочку можна назвати завбачливою, тому що восени вона готується, щоб перебути холодну і голоду зиму. Наприклад, вона зносить у дупло шишки, горіхи, гриби. Запаси їжі допоможуть рудій господині пережити зиму.
Отже, тваринку можна назвати завбачливою.
Дві білочки (українська народна казка)
Розповідь про життя тварин восени
Білка та чарівниця (літературна п'єса-казка)