— Татку, дивись, який зелений острів. Швидше туди! Греби! Греби!

— Донечко, які гриби? Там не ростуть гриби.

— Та я кажу не про гриби. Татку, греби веслами.

— Тепер зрозумів. Деякі слова неправильно сприймаються на слух. Значення  таких слів легше зрозуміти за змістом речення.

— Коли я додала слово веслами, ти одразу все зрозумів правильно.

— Щоб не було непорозуміння, бажано слова зі сумнівними звуками вживати у повних реченнях.

— До речі, зараз ми вивчаємо тему про ненаголошені звуки [е],[и] в корені слова. Такі звуки виразно і чітко звучать тоді, коли під наголосом. Інакше може бути плутанина, як у нас з тобою.

— На письмі перевірити такі слова допоможе орфограма. А в усному мовленні його краще узгоджувати з іншими словами, щоб за змістом речення правильно розуміти значення. Ти підмітила, що сьогодні відпочиваєш і засвоюєш пройдений матеріал?

— Мені дуже цікаво.

— І мені. У цілому, нема нічого поганого, щоб не вийшло на добре.