Які дивовижні звуки нашої рідної мови! Які вони мелодійні й милозвучні! Кожен звук її ніби малює собою цілу картину. Він створює свої шедеври не тільки в нашій мові, а й у голосах природи.

   У ній звуконаслідування наповнює нас різними почуттями. Вони передають нашу радість від пташиного щебетання (фіть-фіть, ку-ку). Жену свій острах від шуму грому (гур-р-р-р). Зазвичай мою увагу викликає церковний дзвін (дінь-дінь). Верба плакуча для усіх, хто бачив її сльози (кап-кап). Іноді чуємо скрип гілки, якщо вона суха (скрип-скрип).  

    Різноманітні звуки оточують нас довкола, вони доносяться звідусіль. У мові їх відображаємо прийомом звукопису.