Інші завдання дивись тут...

Сторінка 131.

• Прочитай оповідання Олександра Копиленка «Розбишака Чив». Чому автор назвав горобчика Чивом? Горобчик цвірінькав «чив-чив». 

• Де оселилася пташка? Пташка оселилась у щілині будинку під вікном другого поверху.

• Чи погоджуєшся ти з думкою, що письменник симпатизує Чиву? Доведи відповідь рядками з тексту. «Чив співав значно краще, ніж інші горобці», «Чив вродливіший за тих горобців, серед яких він жив», «безстрашно глянув на мене швидкими гарними очима: спочатку одним оком, потім другим», «він не злякався», «він не дозволить себе ображати».

• Знайди в оповіданні уривок, якому відповідає малюнок. Малюнку відповідає уривок «Усі вони гуртом пішли в наступ на Чива. Та він не злякався». 

• Як ти гадаєш, чи засуджує автор поведінку Чива? На чиєму він боці: Чива чи п'ятьох горобців? На мою думку, автор засуджує намагання Чива встрявати в бійки, називаючи його зухвалим розбишакою. Проте у боротьбі одного проти п'ятьох він на стороні Чива, бо говорить, що горобець не злякався, завзято оборонявся, не дозволить себе ображати.

• У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подано наукові відомості про неї? Обґрунтуй свою відповідь. Звичайно, в оповіданні «Розбишака Чив» розкрито характер пташки на прикладі багатьох епізодів стосунків з іншими птахами, відношення автора до персонажа. У невеликому уривку твору Юрія Дмитрієва можна почерпнути  багато наукових відомостей про горобців.

План до оповідання Олександра Копиленка «Розбишака Чив».

 

Сторінка 132.

Перекажи зміст оповідання Юрія Старостенка «Хто це такий?» від імені Мишка. Що трапилося з ведмедем?

• Визнач тему твору (про що в ньому йдеться). Тема твору: розповідь про те, як ведмідь свого кожуха подер. 

 

Сторінка 133.

• Прочитай оповідання Юрія Старостенка «І трапиться ж таке…». Яка пригода трапилася з Мишком? Напередодні зими ведмідь Мишко вчасно не сховався у барліг.

• Хто йому допоміг? Сорока показала дорогу до барлога.

• Визнач тему оповідання. Тема: розповідь про те, як взимку сорока допомогла роззяві-ведмедеві дістатися до барлога. 

• Знайди в тексті слова, що наслідують звуки природи. З якою метою автор використав їх? Ху-у-у (холодний подих), клюк-клюк (стук сокири), гав-гав (гавкіт собаки), човп-човг (човгання лапами). Слова, що наслідують звуки природи, дозволяють краще уявити, про що йдеться у художньому творі.  

• Поміркуй, чим оповідання Юрія Старостенка подібні до казки. А чим відрізняються від неї? Оповідання автора подібні до казки тим, що дійовими персонажами виступають тварини. Вони говорять людською мовою. У цих оповіданнях зло завжди карається, тому вони навчають бути добрими. На відміну від казок, у них нема казкових зачинів, кінцівок, повторів, чарівних перетворень. 

Складіть оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».

• Що розповів письменник про клопоти ведмедя? Восени ведмеді багато харчуються, відкладаючи підшкірний жир про запас, бо взимку під час тривалої сплячки жир допоможе їм довго бути без їжі.

Що зобразив, які фарби використав, який настрій передав художник на ілюстрації до оповідання Юрія Старостенка «І трапиться ж таке…»? Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

План до оповідання Юрія Старостенка «І трапиться ж таке…».

Інші завдання дивись тут...