© Барна Р., 2025
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та ЧИТАННЯ 3 клас Вашуленко О., частина 2"
РОЗМАЇТТЯМ КОЛЬОРОВИМ ПРИКРАШАЄ ОСІНЬ КРАЙ
Вірш «Перший дзвінок» Іванни Блажкевич
• У руках діти тримають барвисті квіти.
• У дітей радісний настрій, це підказали слова «вогники щастя ясніють в очах», «в кожного радісна усмішка сяє».
Вірш «Веселий дзвінок»Миколи Сингаївського
• Картину уявив: школа, дзвенить шкільний дзвінок, зустрічаються однокласники, учні та вчителі.
• Розумієш виділені у вірші рядки:
«сонце спішить на урок» – день буде коротшим;
«осінь стрічки золотаві в коси дерев заплела» – жовтіє листя на деревах.
• Пояснили, чому 1 вересня називають Днем знань.
Я вважаю, що перший день осені так називають, бо він є початком навчального року, який дає учням знання.
• Пригадай, що веселого (цікавого, несподіваного) відбулося з тобою під час літніх канікул...
Вірш «Осінь» Марії Хоросницької
• Якою ти уявляєш осінь із цього вірша та які фарби має осінь-художниця…
• У цьому вірші осінь зайнята малюванням «жовтим по зеленім».
• Фарби має осінь-художниця: золоту, кольорові, жовту, зелену, червону, рожеву.
Вірш «Осінь пензлика взяла» Марії Пономаренко
• Осінь прикрасила берізки золотавими барвами, дідуся-дуба – багряними (яскраво-червоними). Вона малювала траву золотистими барвами, калину – червоними, небо – блакитними.
• Я вважаю, що осінь любить не тільки яскраві кольори, бо часті тумани та негода роблять барви осені тьмяними, темно-сірими.
• Звичайно осінь подобається поетесі, адже про це свідчать лагідні слова зі зменшуваними суфіксами, якими вона описує природу: береза – берізка, коси – кіски, дід – дідусь, сестра – сестричка, осика – осичка, лисиця – лисичка, трава – травиця, тонкі – тоненькі, павутини – павутинки.
• Ознаки осені зображено у вірші: на листяних деревах берези, дуба, осики жовтіє листя; жовтіє трава; червоніють стиглі плоди калини, горобини, шипшини; літає павутина, настає, так зване, бабине літо; часто дощить та хмарне небо.
• Речення з порівнянням: «Дві сестрички, дві осички стали жовті, мов лисички».
Поетеса невипадково обрала саме таке порівняння. Лисичка – тварина з рудою шерстю. Осика – листяне дерево, а восени її листя стає оранжевим. Осика має тонкий стовбур та гілля з багатьма тремтливими листочками. Якщо вони руді, то таким здається все дерево.
Вірш «Осіння пожежа» Степана Жупанина
• Поміркували, про що буде вірш.
На мою думку, у прямому значенні вірш міг би бути про пожежу восени. Проте у віршах зазвичай про явища виражаються образно, тоді в переносному значені може бути опис жовто-багряного осіннього забарвлення.
• Вірш має таку назву, бо восени багряніє листя на деревах, а такий колір має полум’я.
• Дощ на початку вірша сонний, спокійний, а потім – стурбований, рішучий, наполегливий. Проте дощу не вдалося загасити пожежу, бо насправді то була не пожежа, а жовті барви осіннього лісу.
• Кольори осені, які згадані у вірші: жовтогарячий, червоний.
ЛІТЕРАТУРА В КОЛІ МИСТЕЦТВ
Картина «Осінь» Йосипа Бокшая
• Доведи свою думку, чи можна використати картину як ілюстрацію до вірша.
На мою думку картину Йосипа Бокшая можна використати для ілюстрації вірша Степана Жупанина.
У центрі бачимо жовто-багряні дерева. Таких барв настільки багато, що вони віддзеркалюються навіть у річці. Кольором зображене нагадує пожежу.
Ось тому така картина – чудова ілюстрація для вірша.
Науково-художнє оповідання «Бабине літо» Нечуя Левицького
• Інформація з тексту, яка відома: зазвичай бабине літо спостерігаємо восени. Уперше дізнався, чому літає павутина, хто плете бабине літо, чому зазвичай це явище відбувається восени.
• Про те, чому павук-хрестовик має таку назву йдеться у другому абзаці. «У траві й на листі рослин живуть мільйони маленьких павучків-хрестовиків. Їхня назва походить від того, що вони мають на спині білий знак у вигляді хреста».
• З тексту дізналися про харчування павучка: улітку він поїдає дрібнішими комашками у траві та на листочках, а восени полювати доводиться в повітрі.
• Для подорожі павучкові потрібна павутина, щоб полювати на комашок у повітрі. Павучки не мають крил, але за допомогою павутини можуть літати з будь-якого підвищення знову до землі, на льоту полюючи на комах.
• Павучок може подорожувати на павутинні тільки за погідної погоди, тоді його липка павутина не руйнується зовнішніми чинниками. Під час дощу, сильного вітру павучок не може мандрувати, а ховається у траві, під корінням, листям, бо такі природні явища не сприяють цілісності павутинки.
Казка «Що найтяжче журавлям» Василя Сухомлинського
• Між ким відбувається розмова, про що запитала береза, що найтяжче журавлям…
• На зимівлю журавлі відлітають з України в Іран, Індію, Ірак або Африку.
Казка «Очеретянка» Зоряни Лісевич
• Борсук розповів очеретянці про осінь: «Осінь — це пора, коли закінчується літо. Квіти в'януть і чорніють. Листя жовкне, засихає та облітає. Природа готується до зими».
• Я прочитав про те, як тварини готуються до зими (борсуки впадають у сплячку, очеретянки відлітають у теплі краї).
• На мою думку, цей твір казка. Персонажами є тварини, які вміють розмовляти. Добро перемагає зло (очеретянка не замерзне взимку).
• Головний персонаж – пташка очеретянка. Дійові особи: очеретянка, борсук, стара птаха.
• Описані події відбувалися (де?) біля озера у верболозі (коли?) восени.
• Про ознаки осені розповів пташці борсук: «квіти в’януть і чорніють», «листя жовкне, засихає, облітає».
• Очеретянка була схвильована тим, що її «пух чомусь не густішав, а нове пір’ячко не відростало» як у ворони.
• Наступного разу очеретянка не знайшла борсука, бо восени ці тварини впадають у сплячку.
• Очеретянку заспокоїла стара очеретянка, коли пояснила, що очеретянки на зиму відлітають в теплі краї, а навесні повертаються («Не всі птахи залишаються зимувати. Ми, очеретянки, як і багато інших, відлітаємо у теплі краї. А навесні знов повертаємось додому»).
• Слово очеретянка трапляється 7 разів («маленька пташка очеретянка», «очеретянка озирнулася», «очеретянка ніколи не бачила зими», «очеретянка полегшено зітхнула», «зауважила там інших очеретянок», «підлетіла до старої очеретянки», «ми, очеретянки,… відлітаємо», «летіла й наша очеретянка»).
• Обміняйтеся думками: що ви знаєте про перелітних птахів… Інформація про те, у які країни відлітають на зимівлю птахи України.
Написали, чому птахи відлітають у теплі краї…
Науково-художнє оповідання «Про парасольку» Лідії Андрієць
• Нова для мене інформація про парасольку:
1) час появи рукотворних парасольок («перші рукотворні парасольки з'явилися кілька тисяч років тому», коли їх «використовували їх не так у побуті, як в урочистих церемоніях»);
2) форми парасольок (у Давньому Єгипті — «напівкруглі, прикрашені торочками», у Персії «схожі на конус і теж прикрашені торочками та китицями»);
3) походження назви (французькою мовою «пара соль» — «захищай від сонця»);
4) час появи парасольок в Англії та способи їх використання («понад двісті років тому парасолька з'являється в Англії», «тут вона набула своєї нової якості — захищати не лише від сонця, а й від дощу»);
5) вигляд давніх парасольок («каркас робили з китового вуса чи дерева», тому «ці парасольки були великі, громіздкі, схожі на переносний дашок»),
6) час винайдення сучасної складаної парасольки («понад сто років тому було створено металеву складану парасольку, якою ми користуємось і нині», «у парасольки з'явилися спиці, її вже можна було скласти»).
Інформація, яка мене здивувала: «Винахідливі майстри почали виготовляти парасольки з гаманцем, із люстерком. У їхніх ручках робили потаємні сховки для грошей, секретних документів, ключів»
• Нові для мене слова в тексті: настирливим (надокучливим); лапате листя(широке листя); рукотворні (створений працею людини), церемоніях (встановлений обряд), торочки (ряд звисаючих ниток), китиці (жмуток ниток), каркас (основа речі), громіздкі (великі, важкі), спиці (металеві стрижні у каркас), люстерко(дзеркальце).
• У тексті шість абзаців. Про те, звідки походить назва парасольки, сказано в третьому абзаці (французькою мовою «пара соль» — «захищай від сонця»).
• Абзац, у якому розповідається про те, з яких матеріалів раніше виготовляли парасольки в Англії: «Виготовляли парасольки з матеріалу, що не пропускав води. Каркас робили з китового вуса чи дерева. Ці парасольки були великі, громіздкі, схожі на переносний дашок. Однак мода на них швидко поширювалася. У Франції, наприклад, навіть наймали по декілька спеціальних слуг, які під час дощу тримали парасольку над господарем чи господинею».
• Слово парасолька вжито (разом у тексті та заголовку) аж тринадцять разів.
• Цікаві факти, що ще ти хотів би дізнатися про парасольку з відео…
• Національна бібліотека для дітей у м. Києві…
Літературна казка «Майстриня осінь» Тетяни Лемешко
• На мою думку, цей твір є казкою, оскільки персонажами виступають тварини, вони вміють говорити; наявне казкове ім’я Осінь, яке пишуть з великої букви; використовується слово-повтор раннім-рано.
• Дивовижну картину побачила сорока: на березі пожовкло листя («ще вчора вони були зелені, а тепер сяяли золотисто-жовтими вогниками»). Сорока подумала, що на березу впало сонце («сонце на березу впало»).
• Новину розказали синички: береза змінила вбрання («сонце он на небі сходить, а береза вбрання поміняла»).
• Осінь роздавала подарунки господині, бджолам, коровам, дівчатам, білкам, їжачкам.
• Осінь проводжала птахів пестливими словами:
«— Летіть, мої дитинчата, у далекий вирій.
Хай не зрадять у польоті молоденькі крила.
Хай сонечко яснооке шлях вам осяває.
Білесенька хмаринонька од вітру ховає».
• У казці Осінь зображено працьовитою і вродливою молодою дівчиною, на яку задивився місяць-молодик. Осінь, немов жива істота, шиє вбрання деревам, розвішує павутину на деревах, роздає дари, розплющує очі.
• Слова-ознаки використовує для опису берези: зелені, золотисто-жовті.
• На світанку замість золотокосої Осені місяць побачив сиву жінку – зиму.
• Авторка казки називає Осінь майстринею, бо вона барвить дерева жовто-червоними кольорами (шила жовте вбрання березі, червоно-бурими нитками гаптувала свитки дуба і клена).
• Обґрунтуй, як би міг по-іншому назвати казку.
На мою думку, казку можна назвати «Зима іде». Таку новину принесла сорока на хвості принесла. А тварини і рослини підготувалися до зустрічі зі зимною порою.
• Річка Стугна – права притока Дніпра – протікає у Київській області.
Аналіз легенди «Річка Стугна»…
• Інформація про походження назв осінніх місяців…
Наші проєкти
Кореспонденти — дібрали уривки з художніх творів, у яких описано картини осінньої природи…
Дослідники і дослідниці — знайшли інформацію в різних джерелах про походження назв осінніх місяців…
Ілюстратори та ілюстраторки — дібрали ілюстрації до художніх творів.