Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

§ 21 Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками.

Вправа 190. [б] — [п], [д'] – [т'], [з] – [с], [ж] – [ш], [г] – [х], [з'] – [с'], [дз] – [ц], [дж] – [ч]

190.2. Дзвінкі та глухі приголосні звуки.

 

Вправа 191. Бити — пити, жити — шити, Димок — Тимко, джерело — череда, діти — тітка, дзиґа — цибуля, зима — синій, гуска — хустка.

191.2. Виділені дзвінкі приголосні звуки: [б], [ж], [д], [дж], [д'], [дз], [з], [г]. Виділені глухі приголосні звуки: [п], [ш], [т], [ч], [т'], [ц], [с], [х].

 

Вправа 192. Тема тексту: розповідь про птаха шишкаря.

192.2. Білий, дзьоб, зима, добре, знає, ялинового, немов, ягода, від, негоди, він, міцний, ними, відігне.  Хто, чик-чик, цок-цок, усі, птахи, шишці.

192.3

Усі птахи схо­валися від негоди.

.....______==========     ..................

 

Вправа 193. Дичка — тичка ([д] – [т]), балка — палка ([б] – [п]), дядько — тітка ([д'] – [т']), зірка — сітка ([з'] – [с']), ґедзь — палець ([дз'] – [ц']), діжка — дошка ([ж] – [ш]), дзвін — цвіт ([дз] – [ц]), сиджу — кричу ([дж] – [ч]), ґанок — каток ([ґ] – [к]), сніг — сміх ([г] – [х]).

193.2. Дядько – звуків 5 [д' а д' к о], букв – 6 («де», «я», «де», «знак м’якшення», «ка», «о»); дзвін – звуків 4 [дз в' і н], букв 5 («де», «зе», «ве», «і», «ен»).

 

Вправа 194. Гриб, вудка, плуг, гарбуз, віз, жолудь, дід, дуб, діжка, ложка, ніж.

194.2. Біля пенька ріс великий гриб. У мене є нова вудка. Залізним плугом  орав  поле селянин.

На нашому городі виріс великий гарбуз. Віз наш кінь вправно віз. Жолудь впав з дуба на мокру землю. Дід приніс важку діжку. На околиці села ріс крислатий дуб. Біля тарілки лежала ложка. Мама широким ножем ділила святковий торт.     

 

Вправа 195. Хліб, дуб, зуб, гриб, дубки, грибки, зубки; сад, мед, дід, мідь, садки, редька, солодка; мороз, паморозь, зав'язь, гарбуз, казка, берізка, галузка; друг, сніг, стіг, плуг, дужка, стежка, ліжко.

195.2. Духмяний хліб лежав на столі. Ніжним цвітом заквітчаний сад навесні. Молоденькі дубки виросли в лісі. Берізка розпустила свої гілки.

Хліб – усьому голова. Щедрий урожай дав нам сад. Підросли молоді дубки на  околиці села. Восени зажурилася берізка на узліссі.

195.3. Зав'язь – нижня здута частина маточки в квітці, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід. Паморозь – схожі на іней атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах і т. ін.

 

Вправа 196. Їла-їла дуб, дуб та зламала зуб, зуб. І не сани, і не віз — їхать добре, аби вліз. Взимку вкрили ми навкруг ліс, дорогу, поле й луг. А як сонце припече — ми струмочком потечем.

Відгадки: пилка; човен; сніжинки. 

Вправа 197. Возик — віз, ножик — ніж, льодок — лід, садок — сад, горбок — горб, дзьобик — дзьоб.

197.2. Корені, у яких чергуються голосні звуки: воз – віз, льод – лід.

 

Вправа 198. У нашому парку росте багато беріз. На поли­ці розкладено кілька книг. Школа придбала трид­цять пар лиж. Уночі землю скував мороз.

198.3. Мороз (що зробив?) скував. Скував (що?) землю. Скував (коли?) уночі.

 

Вправа 199. Дніпро широкий, а Ірпінь вузький. Сосна висока, а калина низька. Пір'їна легенька, а молот важкий.

 

Вправа 200.

199.2. Мороз, дрож, горобці, скибку, вибіг, швидко, мороз, горобці.

 

Хвилинка спілкування.

— А в тебе є домашній улюбленець?

— Звичайно. Він мій справжній друг. Дуже мене розуміє, в усьому слухається. Ти здогадуєшся, про кого кажу?

— Напевно, ти говориш про свого Тузика. Він хороший песик.

 

Вправа 201. Глухі приголосні перед дзвінкими

Вимовляємо:               Пишемо:

про[з']ба                   просьба

моло[д']ба                 молотьба

во[ґ]зал                    вокзал

202.2. Друг завжди відгукнеться на просьбу про допомогу. У нашому місті побудували великий вокзал.

Не проходьте байдуже повз просьбу про допомогу. Міський вокзал був переповнений пасажирами.

 

Вправа 202. Дзвінкі приголосні перед глухими

Вимовляємо:        Пишемо:

ні[х]ті                нігті

кі[х]ті                кігті

ле[х]кий             легкий

во[х]кий             вогкий

202.2. Мама підстригла нігті дитині. У кішки були гострі кігті. Легкий вітер гойдав дерева. Яма була глибока і вогка.

 

Вправа 203. Червона ягідка (ягі[т]ка), але на смак гірка. Сказати лег­ко (ле[х]ко), але зробити важко (ва[ш]ко). Хліб ([г]ліб) - сіль їж, а правду ріж. Ложка (ло[ш]ка) дьогтю (дьо[х]тю) зіпсує бочку меду.

 

Вправа 204. Нігті — ніготь, кігті – кіготь, легкий – легенький; боротьба – боротися, молотьба – молотити, просьба – просити.

 

Вправа 205.  Легкий – легенько, молотьба – молотити, нігті – ніготь, просьба – просити, мигтить – миготіти, галузка – галузочка, кладка – кладочка.

 

Вправа 206. Швидко сніг розтанув — буде мокре літо. Місяць ріжками донизу — будуть опади. Перед грозою ластів­ки й стрижі низько літають над землею і водою. Великі кола навкруг місяця — на мороз. Горобці розцвірінь­калися — на відлигу.

206.2. Швид-ко, сніг, роз-танув, ріж-ками, перед, низь-ко, над, навкруг, мороз, гороб-ці, роз-цвірінькалися.

 

Вправа 207. Горобчик – горобець, рибка – рибонька, казка – казочка,  ліжко – ліжечко, загадка – загадочка.

 

Вправа 208. Склади казку про вовка і зайця.

 

Вправа 209. Дзвінкі приго­лосні треба вимовляти виразно в кінці слова і в кінці складу в словах: казка, сніжком, доріжки, легко, прудка, кігтиках, шубці, швидко, пробіг, дубком.

Інші завдання дивись тут... 

Загрузка...