ВПРАВА 125. Якщо ви завітаєте передосіннього дн[я] до поліського ліс[у], то не пошкодуєте. Бо ви неодмінно натрапите на вересове поле, сповнене медового дух[у] і бджолиного дзвон[у], неповторної ясної сині.
Мене вересове поле завжди приворожує. Ні з чим не порівняти цю окрасу Поліського кра[ю]!
3. Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я) або -у (-ю). Для перевірки треба звернутися до орфографічного словника.
ВПРАВА 126.
Заголовок тексту: «Їжак», «Пожива для їжака»
Унизу, поміж опалим листям, пробирається гущавиною осіннього лісу їжак. Сьогодні йому не вдалося здобути ні вужа, ні жука, ні павука, ні черв'яка, зате пощастило натрапити на гриби. І ось тепер він несе на голочках боровика, маслюка, підберезника, і груздя, а також кущик м'якого зеленого моху, який знадобиться для зимового ліжка.
ВПРАВА 127.
Родовий відмінок (нема кого?, чого?) |
|||
Мільйона |
оленя |
року |
інею |
квадрата |
карася |
журналу |
краю |
іменника |
мізинця |
успіху |
стилю |
механіка |
учителя |
майдану |
танцю |
директора |
тижня |
диктанту |
вогню |
Києва |
Сергія |
Бугу |
болю |
Дніпра |
Тернополя |
Пруту |
Дунаю |
3. Словосполучення: першого мільйона, великого квадрата, ознаки іменника, вправного механіка, директора заводу, міста Києва, ріки Дніпро, швидкого оленя.
Верткого карася, пальця мізинця, першого учителя, третього тижня, мого Сергія, міста Тернополя, нового року, мого журналу, синього інею, великого успіху, широкого майдану, першого диктанту, річки Бугу, річки Пруту, нашого краю, модного стилю, веселого танцю, яскравого вогню, сильного болю, широкого Дунаю.
4. Сильний біль відчула Софійка. Дівчинка поморщилась від раптового болю. Не насміхайся над чужим болем!
ВПРАВА 128.
1. На мою думку, текст про вовка науковий. По-перше, вживаються числові характеристики, терміни. По-друге, мова лаконічна, мало художніх засобів.
Мікротеми: зовнішність вовка, повадки тварини.
2. У вовка сірого голова велика, широколоба, шия коротка, малорухома. Довжина тулуба в самця перевищує 120 см. Забарвлення хутра влітку рудувате, а взимку — бурувато-сірого кольору.
Підкрадається вовк звичайно до оленя, дикого кабана, козулі, а також полює на зайця, ховраха, водоплавного птаха. Лігво він влаштовує серед бурелому, чагарнику або густого очерету. Швидкість бігу цього хижака досягає 80 кілометрів за годину.