© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та ЧИТАННЯ 4 клас Вашуленко М., частина 2"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 47
Українська народна казка «Про Івана»
� Визначили, яка це казка – про тварин чи чарівна, ознаки казки і головна думка…
На мою думку, ця казку відносимо до чарівних.
По-перше, у казці про тварин персонажами є тільки тварини. У нашій казці героями є також люди, тому твір не можна віднести до виду про тварин. По-друге, наявність чарівних речей – перстень і напиток – підтверджує, що казка чарівна.
Отже, твір «Про Івана» відносимо до виду чарівних казок.
� Дійові особи казки: Іван, його старші брати Грицько і Микола, царівна Марійка, триголовий змій.
� Головний персонаж: наймолодший брат Іван.
� Івану подолати змія допомогла царева дочка Марійка, яка переставила діжки з чарівним напитком. Також дівчина дала Іванові чарівний перстень, який допоміг вибратися з ями.
� Ознаки, за якими можна зрозуміти, що ця казка чарівна — перстень, який треба підкинути угору, щоб на допомогу прийшов вовк; напиток, який додає або забирає сили.
Сторінка 50
Корейська народна казка «Чий дарунок найкращий»
� Ознаки чарівної казки у творі: наявні чарівні предмети – дзеркальце, верблюд, яблуко.
� Заголовок тексту відображає головну думку казки про те, який дарунок для дівчини виявився найкращим.
� Події, описані в творі, відбувалися в Кореї, адже казка корейська. Події тривали один рік («якраз скінчився рік із того часу, як покинули вони рідний край»), коли друзі зрозуміли, що Ан Ран Дю хвора, одразу повернулися.
� Для нареченої юнаки придбали чарівні предмети – дзеркальце, верблюда, яблуко.
� Вони допомогли врятувати життя красуні: коли в чарівному дзеркалі побачили хвору красуню, миттю на чарівному верблюді повернулися додому, а чарівне яблуко оздоровило дівчину.
� Ан Ран Дю обрала того юнака, котрий приніс яблуко, бо «Ви справді товариші та друзі, це ви довели своїми дарунками. І тільки завдяки вашій дружбі ви разом змогли врятувати мене від смерті. Але одружуся я з тим, хто подарував мені чарівне яблуко. Бо коли ви вибирали дарунки, ви думали й про себе, а той, що подарував мені чарівне яблуко, думав тільки про мене! Ваші подарунки залишилися у вас, а він утратив своє яблуко. І я мушу одружитися з ним!»
� Думаю, що рішення дівчини було справедливим, бо «він думав про життя дівчини, а не тільки про те, щоб скоріше її побачити, і не про те, щоб скоріше бути коло неї». На підтвердження справедливого вибору задзвонив стародавній дзвін.
� Визначили реальне і казкове у творі, тему і головну думку…
� Слово яблуко вжито 9 разів, а слово Ан Ран Дю – 15 разів.
� Пофантазували, якими новими епізодами можна доповнити казку.
У яблуку була лише одна зернина. Коли Ан Ран Дю його їла, то зернина випадково закотилася у шпаринку. Через деякий час дівчина побачила паросток і зрозуміла, що проросла зернина чарівного яблука. Вони висадили дерево у саду, доглядали його. Чарівні плоди допомогли багатьом людям у хворобах.
Сторінка 52 – 53
Українська народна казка «Кам’яний горішок».
� Нові слова трапилися в тексті: велів (наказав), звиток (згорток), терем (царський будинок), престол (трон).
� Дійові особи казки: три брати, їхній батько, воєвода.
� Спадок залишив Володар своїм синам — царський указ у кам’яному горішку.
� Удалося розколоти горішок найменшому з братів, який наполегливо працював, щоб довести справу до кінця.
� У кам'яному горішку був указ про те, за яких умов можна сісти одному зі синів на трон.
� Царем став наймолодший син, бо він зумів виконати указ батька – розколоти кам’яний горішок.
� Риси характеру найменшого сина, які допомогли йому розколоти горішок, — наполегливість, працелюбство, витривалість.
� Слова в казці, які можна використати для характеристики найменшого сина: «другого дня знов узявся до роботи», «тільки шкода недокінчене діло на півдороги лишати», «найпильніший, найвитриваліший, такий, що зневіри не знає і що чорної роботи не боїться», «що задумає, доведе до кінця».
� Розділили текст казки на частини і склали план, тема і головна думка...
� Написали, чи траплялися у житті випадки, коли, незважаючи на нерозуміння оточуючих, наполегливо займався певною складною справою…
� Обговорили, яка справа вимагає від людини вміння бути дуже наполегливим…
� Обмінялися думками, чим наполегливість відрізняється від упертості.
Упертість — 1. Намагання все робити по-своєму, настоювання на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливість. 2. Настирливість, наполегливість у чомусь. 3. Здійснюється, виконується з наполегливістю, вимагає тривалих зусиль. 4. Триває довгий час, затяжний.
Наполегливість — завзятість, стійкість, непохитність у здійсненні, досягненні певної мети.
Розумна упертість може дати плоди наполегливості.
Сторінка 56 – 57
Українська народна казка «Біднякова ріпа»
� У казці йдеться про подію, як бідняк посадив ріпу, що зробило його багатим.
Подія тривала до року, оскільки коренеплід ця дворічна рослина дає на перший рік життя.
� Заголовок казки відображає тему, бо у ній йдеться про велику ріпу, яку виростив з насінини бідняк.
� Дійові особи казки: бідняк, багач, король.
Головний персонаж: бідняк, який згодом став заможним.
� Факти, події в казці свідчать про те, що багатій був жадібним: на прохання позичити насіння, багач дав біднякові тільки одне насіння («багатій загадав сусідові і йому засіяти лан, а для бідняка дав одну-однісіньку насінину»), позаздрив біднякові і захотів ще більше багатства («А як би й собі отримати таке багатство?»).
� Запитання за змістом прочитаного твору.
Про що навесні попрохав бідняк багача?
Що натомість дав багач?
Якою виросла ріпа?
Як бідняк отримав срібло замість ріпи?
Як багач дізнався про королівську нагороду бідняка?
Що задумав багач?
Що отримав багач від короля за срібну діжку?
Чому багатій став украй бідним?
Як потім жив бідняк?
� У тексті слово ріпа вжито п’ять разів.
� Якщо текст розповісти від імені головного персонажа (бідняка), можливо прозвучить співчуття багачеві, який став небораком, оптимізм за себе, що можна краще жити, радість, що є змога допомагати незаможним сусідам.
Досліджую медіа
� На ілюстрації Анни Загорської зображено епізод казки, коли на полі виросла велетенська ріпа, вість про яку поширювався жителів того краю («Минув час, і ось проклюнувся паросток, а згодом ріпа затінила все поле. Стало відомо про це диво по всіх усюдах»).
� Художниця показала нам величезні розміри ріпи в порівнянні з людським зростом, а обійняти в ширину її не змогло навіть троє людей.
� Я уявляв ріпу не рожевого, а білого кольору.
� До подій, зображених на малюнку, багач на біднякове прохання позичити насіння ріпи дав тільки одну насінину. Після того, як виросла велетенська ріпа, бідняк отримав щедру королівську нагороду сріблом і розбагатів, а багач через скупість та заздрість втратив те, що в нього було.
� Анастасії Стефурак зобразила на малюнках такі українські народні прислів'я:
Буває, що й корова літає.
Гладкий кіт мишей не ловить.
� Можна створити малюнки до українських народних прислів'їв:
«Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт» (за столом родина, а довкола маки).
«Бджола мала, а й та працює» (бджола на квітці).
«Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися» (криниця у полі).