Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021 

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та ЧИТАННЯ 4 клас Вашуленко М., частина 2"

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 156 Уривок «Федько, прибулець з Інтернету» Сергій Гридін

� Автор розповів читачеві про Сашка: хлопчикові дев’ять років, мав м’яке біляве волосся,  прибирає абияк, не завжди слухає вчасно маму, був засмученим, любить грати в комп’ютерні ігри.

� Події відбувалися (де?) удома, (коли?) в останній день зимових канікул.

Сторінка 157

� Сашко ставився до свого комп'ютера, як до живої людини.

«Біленький ставився до свого помічника якось навіть по-братському, як до живої людини. Хлопчик часом розмовляв з ним, коли нікого не було вдома, а дуже хотілося з кимось погомоніти. Він називав його ласкаво «моя Залі­зяка». Комп'ютер у відповідь мовчав, підморгував лампочками та відсвічував монітором. Але все одно Сашкові було вже не так самотньо!».

� Видно, що хлопчик добре орієнтується в комп'ютері:

«На заняттях Галина Петрівна говорила про віруси, і Біленький знав, що вони дійсно можуть бути небезпечні для Залізяки. Тому тато завжди вчив його перевіряти мізки комп'ютера за допомогою антивірусних програм».

� У себе на столі Сашко побачив малу дивну на вигляд істоту, яка виявилась комп’ютерним вірусом.

Опис зовнішності істоти.

«На нього дивились очі якогось дивного ство­ріння. Це було щось середнє між великим черв'яком та поросятком. Істота мала чотири коротенькі лапки, маленький хвостик, велику голову, схожу на драконячу, але з порося­чим рильцем. Спина в неї була різнокольорова, причому ці кольори щосекунди змінювались».

� Комп'ютерний вірус розповів про себе, що він подорожує Інтернетом, добрий на вдачу, вміє полишати віртуальний світ.  

«Колись він дійсно був звичайним собі комп'ютерним вірусом, яких тисячі живуть у всесвітній мережі Інтернет. Але якось, потрапивши під дію однієї недоробленої антивірусної програми, він набув здатності виходити з віртуального світу.

     О-о-о! Це було чудово. Вночі, коли господарі комп'ютерів уже спали, він тихенько вилазив на білий світ і літав містами та селами, горами та лісами. Так-так, саме літав! У нього є маленькі крильця, які з'являються, коли він покидає Всесвіт­ню павутину.

    Саме завдяки Інтернету вірус міг потрапити в будь-який куточок земної кулі. Тому подорожував він багато, бачив безліч чудових місць. Але всі користувачі боялись його й намагалися вижити зі свого комп'ютера, тож йому весь час доводилося кудись тікати. Як його звуть — він не знає. У кожній країні його називали по-іншому. А проте після пам'ятної зустрічі з антивірусною програмою вірус змінився й почав жити по-новому, він тільки зовні лишився такий не­гарний, а всередині в нього — добра і ніжна душа!»

� У творі є вигадкою те, що вірус набув здатності виходити з віртуального світу, змінився з кодів на істоту, вірус є добрим. У творі справжнє те, що існують комп’ютерні віруси, вони завдають шкоди іншим користувачам, проти вірусів використовують антивірусні програми.

� Поставили запитання за змістом прочитаного твору.

Що можеш розповісти про Сашка?

Чому хлопчик був сумним?

Як ставився Біленький до комп’ютера?

Який вигляд мав комп’ютерний вірус?

Як змінилася вдача вірусу?

Як Сашко назвав вірус?

� На мою думку, стосунки Сашка і Федька надаалі могли би складатися добре. Вони обоє захоплюються Інтернетом і комп’ютером.

   По-перше, друзі можуть допомагати іншим вірусам ставати добрими. По-друге, також навчати користувачів захищати свої комп’ютери та безпечним  користуванням Інтернетом. По-третє, щоб залучити більше прихильників, відкрити свій блог «Федько – прибулець з Інтернету». Ділитися пригодами, порадами зі своїми підписниками.

   Більше знати про всесвітню павутину, уміти захистити ґаджет – без цього корисного заняття тепер не обійтися!

Сторінка 158

Пригодницьке оповідання «Загадка тринадцята, або хто зіпсував повітряного змія?» Гжегож Касдепке

� Приводом для розслідування стали верещання хлопчика, коли він зранку побачив на траві повітряного змія, папір якого був мокрим і в маленьких дірочках.

� Уранці повітряний змій виявився мокрим, бо його намочила ранкова роса, яка збирається на рослинах, оскільки їм притаманне випаровування. Повітряного змія хлопчик залишив на траві. Якщо папір, з якого був зроблений змій, був тонким настільки, що став повністю мокрий, то, звичайно ж, він міг порватися.

Сторінка 160

Оповідання «Загадка друга, або проблеми з математикою» Гжегож Касдепке

� Детектив Нишпорка зробив висновок, що хлопчик не вміє лічити, тому що дав всі початкові дані для задачі, яку не зміг розв’язати хлопчик.

Журнал про «Коника-Стрибунця» почав виходити із січня, тобто поточного року. Кожний номер друкували раз на два тижні. Хлопчик сказав, що прочитав журнал в сороковому номері. Чи погоджуєшся ти з його думкою?

Розв’язання

52 : 2 = (40 + 12) : 2 = 26 (н.) – всього номерів виходить за рік.

Відповідь: не погоджуюся.

Я думаю, що хлопчик не знав, скільки тижнів у році.

� Роз'єднали слова.

«Рік складається з п’ятдесяти двох тижнів. «Коник-Стрибунець виходить раз на два тижні. Неважко підрахувати, що за один рік може вийти максимум двадцять шість номерів журналу, а не сорок».

Сторінка 164

Оповідання «Банда піратів, скарби пірата Моргана» Жульєтт Парашині-Дені та Олівер Дюпен

� Настрій викликав зміст твору: веселий, таємничий, мрійливий.

� Дійові особи твору: Томас Вогняний, Віллі Розумник, Марі Безстрашна, Великий Джон – дідусь Томаса і Марі.

З героїв сподобався найбільше.

Месьє Муді – це папуга, який колись був супутником пірата, Великого Джона, дідуся Томаса і Марі.

� Зовнішній вигляд і риси характеру дітей.

� Подія стала приводом для подорожі: діти знайшли в морі закорковану пляшку із сувоєм.

� Лексичне значення слова шукаємо у тлумачному словнику.

Галеон — один з найдосконаліших типів вітрильних суден, що з'явився в XVI столітті.

� План.

1. Характеристика персонажів.

2. Томас дивиться у трубу.

3. Пляшка із сувоєм.

4. Розмова з дідусем.

5. Скарби жорстокого пірата Моргана.

6. Приготування до подорожі.

7. Ворожий корабель.

8. Команда на острові Крабів.

9. Хтось стежить із заростів.

Сторінка 166

Оповідання «Шпигун, утеча злодія, абордаж» Жульєтт Парашині-Дені та Олівер Дюпен

� Новий персонаж з'являється в цій частині твору: сусідський хлопець Маркус, відомий бешкетник, злодюжка і брехун.

� Якщо уявити себе учасниками подій, для допомоги юним піратам повернути скриньку зі скарбами можна було скористатися порадами посібника «Пірати, на абордаж», яку передбачливо носив Віллі Розумник.

Сторінка 168

� Пригода трапилася з дітьми – пошук скарбів жорстокого пірата Моргана. Усе почалося зі знайденої закоркованої пляшки із сувоєм. Закінчилося тим, що діти віднайшли піратський скарб.

� Юним піратам повернути скриньку зі скарбами допоміг папуга месьє Муді. 

� Скарби були у скриньці грізного пірата Моргана: маленька пляшка, у якій були іграшковий дерев'яний корабель, фігурка пірата і плюшевого ведмедика, декілька пожовклих аркушів із дитя­чими малюнками.

� На мою думку, найцікавіший епізод твору – знахідка закоркованої пляшки з пергаментом. По-перше, від того моменту почалися пригоди. По-друге, діти дізналися про відомого пірата Моргана. По-третє, мали можливість зрозуміти, що спогади дитинства є найдорожчими за всі скарби світу.

� Почуття виникали під час читання пригод: захоплення від розмови з дідусем, обурення поведінкою Маркуса, стривоженості про долю скарбу, радості від кмітливості дітей і папуги.

� План (продовження)

1. Діти знаходять скарб.

2. Маркус – викрадач знахідки.

3. Навздогін за Маркусом.

4. Абордаж судна противника.

5. Маркус щось замислив.

6. Допомога месьє Муді.

7. Удома відкривають скриню.

8. Найдорожчі спогади дитинства.

Інші завдання дивись тут...