Інші завдання дивись тут...

Степан Васильченко «В БУР'ЯНАХ»

Поміркуй над прочитаним.

1. С. Васильченко описує Україну за часів Тараса Шевченка як країну разючих суперечностей. Знайди у творі уривок, у якому описано Україну в XIX столітті. Накресли в зошиті таблицю (с. 200) та, спираючись на текст, заповни її. Поясни, чому такі суперечності існували в Україні (відповідь шукай у прочитаній частині тексту).

Захоплює в Україні Викликає смуток в Україні
Вільнолюбство українців Неволя народу, панщина
Працелюбність українців Праця до сьомого поту… в тяжкій чужій роботі
Вікова героїчна боротьба за волю Високі в степу могили
Співучість українців Багато пісень журливих як тогочасне життя
Лани золотої пшениці Голодні люди
Милозвучна мова Говорити — заказано, ходили німі..., позбавлені української мови 
тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати Злидні

2. Чому автор говорить про подвійну неволю в Україні? Знайди та прочитай пояснення цього явища у творі.

Одна неволя панська, а друга — царська.

3. Порівняй картини природи та життя кріпаків в Україні XIX століття. Який висновок з цього ти можеш зробити?

Картини природи Життя кріпаків
Дніпро з очеретами, вітер з степовими, тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки.., розкішний вінок із рути і барвінку, світять заплакані золоті зорі... зневолений двома неволями, жили там рабами в тяжкій чужій роботі, марні, обшарпані, голодні люди, ... ідуть на панщину чорні і німі й дітей ведуть, царське та панське безмежне свавілля, праця до сьомого поту, злидні

Україна — розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі...

4. Опрацюй форзац на початку підручника. Розкажи, коли і де народився Тарас Григорович Шевченко.

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у сім'ї кріпаків.

5. Чому у творі сказано, що народилась нова панові кріпацька душа, а Україні — її великий співець?

Батьки Великого Кобзаря були кріпаками, тому від народження сина теж чекала кріпацька доля.

6. Яку долю новонародженого Тараса побачила через вікно бабка-повитуха? Із вивченого в початкових класах про Т. Шевченка розкажи, чи справдилися її слова в майбутньому.

«Виросте твій син неабияка людина — буде змагатись з панами та з царями... А за що — сама догадайся. Кажуть же, що народиться такий, що волю в панів одніме... Хто знає — може, це й він».

Вільнодумним словом боровся проти кріпатства.

7. Опиши хату, в якій жила родина Шевченків. Про що свідчить цей опис?

«Хатина стояла край села, де ховалося сонце, як примара. Убога, кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. За хатою невеликий садок, що спохмурніло спить узимку та навесні. Сад темний, густий, бур'янами зарослий. А навесні зацвітає садок, рясна яблуня коло хати, під вікнами півники та барвінок. І злиденна хата веселіє».

Велика родина Шевченків бідувала.

8. Прочитай портретну характеристику малого Тараса.

За перелазом біліла сорочка і блищали сині Тарасові очі. Без шапки, босий. Лице взялось смагою — темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон.

9. Як за малим Тарасом доглядала його сестра Катря?

«Сама ще недоросла, зв'язана з малим Тарасом, як ланцюгами; сповивала, колихала, пісень співала, запихала дитячий плач куклою, по кутку носилася з ним, як із цяцькою. Проте сама нянька ще дитина — хочеться з подругами в баштана на шляху погуляти, побігати у ворона, в квача. Посадить малого на вигоні, в ромашках, у ту ямку, що вирили хлопці, граючи в дуки, накаже, посварившись пучкою: «Сиди ж мені і не вилазь, поки не прийду». Вітром майнула до гурту, де аж куріла гульня, — про хлопця забула зразу...».

«Катря, щира його нянька, теж за щирою гульнею на шляху згадала про малого тільки тоді, як з поля показалась череда…

— Моє маленьке! Скучив? — Катря жагуче, з пристрастю тулить його до себе, картаючи себе докорами і зарікаючись, що вона більш ніколи-ніколи не буде кидати саму дитину на улиці. Не в перший раз».

Катря любила меншого братика і доглядала за ним, бо дорослі мусили працювати на пана. Але вона сама ще була малою, тому дуже хотіла погуляти з подругами.

10. Прочитай уривок від слів «...а ти, Тарасе, куди хочеш — скрізь тобі шляхи відкриті...» до кінця абзацу. Зроби висновок про те, які обставини в дитинстві сприяли розвитку поетичного хисту майбутнього поета.

"А ти, Тарасе, куди хочеш — скрізь тобі шляхи одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу... А бур'яни несходимі! Залізе — до вечора не вибереться... І мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається. Вийде із бур'янів на поле, як Кармелюк із лісу, дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми червоними полами. І здається малому, що там — край світу. Там сонце спати лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту...»".

Спостереження за природою, образне сприйняття довкілля, самопізнання довкілля.

11. Чому мати називала малого Тараса волоцюгою? Наведи один приклад, який підтверджує материну характеристику.

«Тільки зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування», «коли б не їсти, то до хати так і не заглянув би цілий день. А вскочить у хату, за кусок хліба — і знову надвір», «вхопиш за плечі, щоб придержати, так де там: випорсне з рук та на сонце, як линок у воду».

12. Про яку рису характеру  малого Тараса свідчить його розповідь про залізні стовпи, що підпирають небо?

«Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує: старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. Розповіда, ніби справді сам теє бачив».

Вміння фантазувати, здатність мріяти, допитливість.

13. Назви не менше трьох рис характеру Шевченка, які виявлялися вже в ранньому дитинстві. Підтвердь кожну рису прикладами з твору.

Риса характеру Приклад
Енергійність, моторність І маленьке замахає до сонця ручками, засміється, загуцає. Вхопиш за плечі, щоб придержати, так де там: випорсне з рук та на сонце, як линок у воду.
Винахідливість, тямущість І малий одразу замовкає, брівки нахмурились, в очицях мов сонячні іскри заграли, засвітився гордий бляск людини, ромашкою б'є тварину по пискові: «Чу-чу, свиня!»
Вміння фантазувати, здатність бачити, здатність мріяти Дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми червоними полами. І здається малому, що там — край світу. Там сонце спати лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту...
Відважність, витримка Минає час, знову западає зневір'я в дитяче серце — починає плакати, знову набирається сміливості свиня, чапає до хлопця. Знову змовкає плач: «Чу-чу, свиня!»
Допитливість Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів.

 Збагачуй своє мовлення.

1. У якому прикладі слово бриніти має таке само значення, як і в реченні Для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю (С. Васильченко)?

Значення Речення
Утворювати дзвенячий протяжний звук Для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю (С. Васильченко)
Блищати, виблискувати На очах Любові Максимівни бриніли сльози (В. Собко)
Яскраво вирізнятися своїм кольором Аби почала перша маківочка бриніти, вже й угледить (Марко Вовчок)
Утворювати дзвенячий протяжний звук В унісон пісні вряди-годи бриніла тільки балалайка (Г. Косинка)
Дзвінко звучати Тонкий голосок її бринів, як струна (Панас Мирний)

2. Слово чорний має такі лексичні значення:

• брудний;

• важкий, складний (про роботу, що потребує великих зусиль);

• лихий, сповнений страждання;

• непорядний (про вчинки, поведінку).

Яке з цих лексичних значень має слово чорний у реченні «...Країна гарячої любові до народу і чорної йому зради»?

Сповнений страждання.

3. Вітром майнула до гурту, де аж куріла гульня, — пише автор про Катрю. Яке значення має сталий вираз майнути (летіти, полетіти) вітром? Перевір відповідь за Словничком-довідничком. Склади речення, увівши в нього сталий вираз полетіти вітром.

Вираз майнути (летіти, полетіти) вітром означає «дуже швидко бігти, їхати, йти».

Галинка вітром майнула до ставу, що розкинувся за селом.

4. Мати називала Тараса волоцюгою. Щоб перевірити, чи правильно ти розумієш значення цього слова, добери до нього синоніми. Відповідь перевір за Словничком синонімів.

Волоцюга — бродяга, мандрьоха, пройдисвіт, приблуда, бурлака, галайда. Слово бурлака є застарілим, галайда вживають на певних територіях, усі інші слова в цьому синонімічному ряду вживають із відтінком зневажливості.

 

Сторінка 207.

Поміркуй над прочитаним.

1. Як на характер малого Тараса впливали перекази про минуле, почуті від діда Івана? Що вражало хлопця в дідових розповідях?

Вночі хлопцеві ввижалося, що горять панські будинки. А удень робив з лозини шаблю, насонашничини рушницю, щоб «в бур'яні закипіла війна — тихий відгук далекої гайдамаччини».

Вражали, на мою думку, страшні картини нелегкої боротьби гайдамаків з панами.

2. Назви два випадки, які вплинули на потяг малого Тараса до словесного мистецтва. Перекажи докладно ці епізоди.

«Одного разу, прибираючи дякову «світлицю», Тарас набачив у дяка грубий зшиток синього паперу. Ще раніш хлопець помітив, як дяк щось у нього вписував. Школяр почав розглядати написані рукою дяка псалми, щедрівки, пісні, вірші… Сидів над ними хлопець, мов прикипів, поки почув, як грюкав дверима дяк. З нього школяру здаля одкривалась таємниця, як творяться на світі книжки. До жаги забажалось школяреві зробити самому таку книжечку, обмалювати візерунками і вписувать в неї ті пісні та вірші, що йому припали до вподоби. Це був перший прихований потяг до словесної творчості, що в першій своїй стадії заміняється копіюванням і вибором чужих творів… Потяг непереможний, жагучий… Хлопцеві мріялась, навіть снилась мальована, позолочена книжка, у яку він по своїй вподобі уписував вірші».

«Хлопець підмостив трави, сів на колодці і почав розгортати свій зшиточок. В зшитку, розмережані й розфарбовані візерунками, були списані пісні, щедрівки, псалми, що їх бачив він у синьому зшиткові у свого учителя й хазяїна — дяка.

Нова пісня, що почув він у яру од дівчини, незабаром була вже написана і обмальована. Тепер непереможно хотілось йому співати цієї пісні. Тут, наодинці, щоб ніхто не бачив його і не чув, стиха, щоб, крім його самого, не було чути, він завів виспіваним, гнучким бархатовим дискантом».

Тарас побачив зошит дяка з псалмами, піснями, віршами, згодом у нього теж була подібна книжечка.

3. Як змінилося життя Тараса після материної смерті?

Батько женився вдруге на вдові з дітьми. У домі почалися сварки, бійки, плач, негаразди між зведеними дітьми.

4. Чому батько казав про Тараса, що з нього буде велика людина або велике ледащо — тому спадщина йому не допоможе?

На мою думку, батько був бідним і не мав що залишити дітям. Але він бачив, що Тарас був допитливим й талановитим.

5. Чи легко було Тарасові перебувати в школі? Наведи три приклади нестерпних умов його життя в дяка.

Дяк «ганяв свого учня попідвіконню з мішком жебрачити», «посилав красти огірки в городах, яблука в садах, а то й курку десь у глухому кутку», «за невдачу серце зривав завжди на наймиті», «Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща», «Терпів усе хлопець, зціплюючи зуби».

6. Коли в Тараса прокинулася жага до малювання? Які вчителі були в нього?

«Шевченко застав лисянського дяка-маляра за роботою: він сидів у повітці, і на дошці починав малювати якогось святого. Шевченко не йшов додому, став дивитись. І коли на мертвій дошці з-під пензля маляра виглянули людські очі, мов із туману, почало виявлятись живе обличчя, в хлопця аж мурашки пішли поза спиною: маляр видався йому за чарівника. Він вперше одчув ідею творчості».

Кирилівський дяк, дяк села Тарасівка, хлинівський маляр - учителі Шевченка.

7. Назви дві причини, які перешкодили Тарасові навчитися малювати. Яку з них ти вважаєш най головнішою?

Управитель вирішив дати Тараса «в кухню до кухаря». 

Тарас не міг вирішувати сам, бо був кріпаком. Саме з другої причини випливало усе нелегке життя кріпака.

8. Прочитай три останні абзаци повісті. Як у цьому епізоді розкривається характер Тараса Шевченка? Доведи свою думку.

    Натовпом плинули думки . Пригадалось малярство, мрії, і з нутра стала підійматись якась могуча, міцна сила, що прагне боротьби... та гаряча і таємна, невиразна надія, що з нього щось вийде... мусить вийти...

    Сонце пригріло, поцілувало хлопця. Засміявся...

    «Важко жити, а як же хочеться жить...»

Тарас хотів досягти чогось у житті, вчився у дяків, багато малював, саме за малюванням його застав у Літньому саду земляк-художник Іван Сошенко, ця зустріч докорінно змінила долю Кобзаря.

9. Чому на початку твору автор попереджує читача, що про Шевченкове життя треба розповідати так, наче це легенда? Підтвердь прикладами з твору правильність думки автора.

«Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда, коли б усе те діялось не перед нашими очима…. Легендарному поетові казкового краю...».

Напевно, щоб підкреслити, що мова йде про легендарну постать й наскільки тодішнє життя відрізнялося від теперішнього. 

10. Яка головна думка повісті С. Васильченка «В бур'янах»?

Перед людиною стелеться широкий життєвий шлях, треба навчитися долати труднощі та іти до мети, наслідуючи Великого Кобзаря. 

Твір називається «Широкий шлях», перша частина - «В бур'янах». Твір мав мати 5 частин, проте автор встиг написати тільки першу частину, яка вийшла в світ уже після смерті автора  – в 1938 році.

Збагачуй своє мовлення

З. Потяг малого Шевченка до словесної творчості був непереможний, жагучий. Добери в наступних реченнях синоніми до виділеного слова. Які ще синоніми до цього слова ти знаєш? Перевір відповідь за Словничком синонімів.

Жагучий — пристрасний, палкий, гарячий, полум'яний, спраглий.

Синонім Речення
палкий

Гей, куди ж подівались так швидко вони, 

Палкі пориви, мрії юнацькі? (П. Грабовський)

полум'яний Я вас всіх привітаю за те, що відвага в серцях не погасла, ясна й полум'яна (С. Голованівський)

Література в колі мистецтв.

Розглянь репродукції картин Т. Шевченка. Яким він зобразив себе самого в  юності? 

Гарний молодий юнак зі зосередженим сумним обличчя, бо попереду багато випробувань, але з твердою та незламною волею, високим духом творчої особистості.

Який настрій переважає на картині «Селянська родина»? 

Інші завдання дивись тут...

   

  • дима
    класс вот это круто! спася
    1 березня 2017 18:29