Інші завдання дивись тут...

Микола Вінграновський «СІРОМАНЕЦЬ».

Поміркуй над прочитаним.

1. Яким епізодом починається повість?

Згадкою про час, коли вовк був молодим і зрячим.

2. Що ти дізнався/дізналася про минуле життя Сіроманця?

Вовк був сильним, досвідченим звіром, водив зграю.

3. Чому Сіроманець і Чепіжний здавна були заклятими ворогами?

Чепіжний вважав, що Сіроманець з'їв його козу, тому постріляв вовченят і всю зграю. 

4. Хто переміг у першому протистоянні — Сіроманець чи Чепіжний? Перекажи цей епізод близько до тексту.

У першому протистоянні переміг Сіроманець, він загнав Чепіжного по шию в озеро.

5. Порівняй поведінку Чепіжного в лісі та його розповідь односельцям про зустріч із Сіроманцем. Чи так все було, як він розповідав? Як цей вчинок характеризує Чепіжного?

У лісі Чепіжний був наляканий, світив сірники, викидав під ніс вовкові хліб, бринзу, патрони.

Розповідь перед односельцями набагато перебільшена, про вовка говорить, як про людину, хоче зробити себе героєм. Чепіжний ще паралізований страхом від зустрічі сам на сам з вовком.

6. Наведи один доказ Сашка, яким він пояснює батькам, чому захищає Сіроманця. Прочитай цей уривок у тексті.

«Так він живий, мамо, і йому треба жити. А потім — на те він і вовк: не буде ж він їсти манну кашу, як я, і ніхто не пече йому і не варить».

7. Перекажи епізод першої зустрічі Сашка із Сіроманцем. Який перший крок зробив Сіроманець для порозуміння і чим відповів йому Сашко? Чи можна сказати, що зустріч була схожа на спілкування двох друзів?

Перед Сашком стояв вовк. Сіроманець. Сашко задерев'янів. 

   Сіроманець тим часом обнюхав його з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя. Сашко потроху відторопів, прийшов до тями і сам сів навпочіпки біля Сіроманця.

   Вовк потягнувся до нього мордою і ще раз лизнув Сашкове коліно.

— Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець, — сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом.

   Сіроманцеві це, видно, дуже сподобалось, ніхто його так приємно не лоскотав, і він по-вовчому сказав Сашкові: «Ще!»

Сіроманець лизнув Сашка, Сашко погладив звіра, як собаку.   

8. Яке несподіване відкриття про Сіроманця зробив Сашко? Як це сталося?

Сашко вирішив показати вовкові кольорові малюнки різних звірів у журналі «Юний натураліст», потім яблуко, провів рукою перед очима. Вовк не реагував, тоді Сашко зрозумів, що він сліпий.  

9. У який спосіб Сашко вирішив допомогти Сіроманцеві переховатися від мисливців? Перекажи цей епізод стисло.

Вони дійшли до глинищ, звідти в давнину возили глину для хат. Зараз туди давно ніхто не навідувався. Усе навколо заросло кущами та бур'яном. Сашко знайшов підходящу нору, розчистив лопатою, настелив пирій.

10. Як сталося, що Сіроманець потрапив до рук Чепіжного?

Випав сніг. По слідах мисливці вислідили тварину, вовк упав у яму мисливців.

11. На чиєму боці ти у протистоянні Чепіжного та Сашка з Сіроманцем? Поясни чому ти робиш такий вибір.

На стороні Сашка зі старим сліпим Сіроманцем. Адже батько Сашка підтвердив, що Сіроманець не з'їв жодної тварини на селі, кози Чепіжного в очі не бачив, її могли загризти дикі кабани, їх розвелось багато в лісі.

12. Який епізод у цій частині твору є найнапруженішим? Свою відповідь обґрунтуй.

Зустріч Сашка з вовком у лісі. Спершу не знаєш, як поведе себе дика тварина.

13. Прочитай описи природи у творі. Отримай задоволення від зображеної краси. У чому, на твою думку, секрети майстерності письменника в зображенні природи?

«Вночі прийшла осінь, …сизий лист ожини,… свист синиці»;

«…по листочку опадав ліс»;

«…в таку пору… цвітуть будяки, їхні малинові голови під ластівками, навпроти хмар нагадували …рясну велику кров»;

«За лісом при горі-долині миготіло село»;

«…на воді тихенько кипів осінній дощ»;

«Мрячив дощ, при горі-долині миготіло село»;

«…на срібне павутиння на сучках»;

«У яру нічого не росло — боялося весняних вод: з полів саме цим яром летіла весняна вода і могла забрати не те що деревину або кущ, а навіть і п'ятеро вертольотів, коли б вони їй стали на дорозі. Тому яр порожнів і влітку, і восени. Дріботіли по ньому вівці та кози, скубли під молочаєм присохлу траву»;

«У яру пахло овечим та козячим духом…Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками. Тихо пливло павутиння, і тоненька хмарина лежала над яром, наче капустяний листок»;

«Вечоріло. Сіре повітря між вечором і ніччю текло собі яром до лісу, і в такому повітрі над Сашком летіла чи то сорока, чи інший хтось»;

«Ті глинища були покинуті у яру давно. Ніхто не навідувався до них роками. Ще після війни люди возили звідти глину на хати: світло-жовту, червону, брали й білу. Але то було давно. Тепер глинища позаростали шипшиною, глодом, усім колючим, що тільки росло на світі»;

«В глинищах і біля вовчої нори сніг лежав чисто».  

Збагачуй своє мовлення. Слово кипіти має такі лексичні значення:

варитися (про їжу — набувати готовності під дією вогню); вирувати (про воду, течію тощо — утворювати вир, коловерть); вирувати (про багатьох людей — бурхливо рухатися великою масою; виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками тощо); вирувати (протікати, виявлятися на повну силу). Чи відповідає слово кипіти в реченні Перед оком Чепіжного на воді тихенько кипів осінній дощ хоч одному з цих значень? Як ти розумієш значення цього слова? Як воно образно змальовує картину пригоди?

Під час дощу на поверхні води плавають бульки, що образно нагадує кипіння страви.

 

СТОРІНКА 269.

Поміркуй над прочитаним

1. У який спосіб Сашко допоміг Сіроманцеві визволитися? Стисло перекажи цей епізод.

Узувши татові валянки, узявши садового ножа, попрямував до кузні. Через незручність скинув кожушину, валянки та босим зимою поліз по бересту на дах, потім зняв частинку покриття й  через дірку стрибнув до вовка. Перерізав мотузку, брезентовий пояс, ними був прив'язаний Сіроманець. Попрощався з вовком, «підняв драбину, приставив її до стіни і поліз у діру. Виліз на дах, обережно відштовхнув драбину назад у кузню, заклав дірку інтернітом, — все як і було, — спустився берестом на землю. Швидко витрус з валянок сніг, взувся, накинув кожушину і побіг, як міг, крізь білу снігову глибінь додому...».

2. Автор не описує почуттів Сашка, коли той визволяв вовка. Але він переживав їх, і вони були різні! Читай не поспішаючи цей епізод і намагайся визначити, які почуття вирували в його душі в цей час.

Тривожний, радісний, втомлений, щасливий.

3. Добре чи погано вчинив Сашко, залізши до чужої кузні? Чому ти так думаєш? А як зробив би ти на його місці?

Сашко рятував старого сліпого вовка.

4. Як Сіроманець вирішив врятуватися від переслідувань Чепіжного?

«Пахли здалеку кошари і ферми, пахли села, але він ухилявся від тієї знади і нанюхував степ…. Забіг аж до лиману. Лиман тієї зими не замерз. Вовк підійшов до води, лизнув її солонини і зрозумів, куди йому треба бігти: бігти в солоні степи, в солончаки, де хоч і немає лісів, але й мисливців не мусить бути».

5. Опиши місцевість, де знайшов собі притулок Сіроманець. Чому він вирішив жити подалі від лісів?

Серед піщаних неродючих степів Сіроманець заховався на полігоні. «Фанерні танки, старі віджилі машини стояли в цій мертвій зоні,— ні деревини, ні куща,— сніги, та піски, та воронки від бомб…. Зате по ночах було тихо. Така тиха благодать наступала, якої, мабуть, не знав жоден вовк у світі...»

Тут не було грізних ворогів диких тварин – мисливців. 

6. Як проявив Сіроманець свою хитрість, коли майже вмирав від голоду? Прочитай цей епізод.

Чомусь прилетіла ворона. Покружляла над вовком, сіла недалеко і сказала: «Кар!» Вовк не поворухнувся. Прилетіло ще три. Поговорили між собою, посідали носами проти вітру і наче поснули... Вовк розкрив пащу і — здох. Тоді злетіла одна ворона, друга, політали низько над вовком, подивились на вишкірені його зуби. Повсідалися ближче. Погойдали носами, хвостами, і тоді одна з них, найбільша, очевидно ворон, пішла до вовка. Ворон ішов важко, наче мав на ногах пудові чоботи. Він зупинився збоку від вовка і дзьобом, завбільшки як великий часниковий зубок, сказав вовкові: «Кра!»

Вовк лежав мертвий. Ворон подивився на сніги, на біле небо, підняв крило, друге і вискочив вовкові на спину: вовчий хвіст порішив ворона одним махом... Вперше за багато днів вовк водночас поснідав, пообідав, ще й повечеряв...

7. Як випадок урятував напівмертвому Сіроманцеві життя? Прочитай виразно цей епізод.

Знайшли його льотчики. Вранці капітан Петро Лях біг на фіззарядку і за щось зачепився, впав. Витрусив сніг з-під майки, придивився — собака. Собак у їхньому молодому висілку ще не було.

8. Чим віддячував Сіроманець своїм рятувальникам? Наведи один приклад відданості вовка людям.

Поведінка вовка швидше нагадувала поведінку відданого собаки, ніж дикого звіра.

Сіроманець врятував Андрійка. «Знесилений вовк ліг на спину, лизнув того снігу з вітром. Підбігли льотчики і побачили Сіроманця. На його спині лежав Андрійко».

 

СТОРІНКА 275.

Поміркуй над прочитаним.

1. Чому Сашко розказав Чепіжному про місце перебування Сіроманця? Чи хотів він вовкові лихого? Як ти поясниш такий вчинок хлопчика?

Сашко хотів сказати Чепіжному, що Сіроманець чудово живе поблизу людей, він є помічник й друг людей.

2. Що у відповідь зробив Чепіжний? Чи міг ти передбачити, що його помста вовкові триватиме? Чому він так зробив?

Поїхав до військової частини по Сіроманця, де дізнався, що вовк утік. Зловтішався, що тварина тепер неодмінно попаде до його рук.

3. Спробуй дати визначення поняття дружба. Що для тебе найважливіше в дружбі?

Дружба – відносини, в основі яких лежать взаємна прихильність та доброзичливість, довіра та вірність, подібність думок та інтересів.

Доброзичливість та вірність. 

4. Як проявилася дружба між вовком та людиною? Докладно перекажи епізод мандрівки Сашка із Сіроманцем до Одеси.

У Одесі була відома клініка, де лікували зір. Сашко з Сіроманцем рушили в дорогу. Бігли полями, ховаючись від сторонніх, потім ярами, балками, лісосмугою. 

5. Як ти оцінюєш вчинок Сашка? Чи здатний ти на самопожертву заради друга?

Сашко добрий, любить та співчуває Сіроманцю, тому допомагає вовку: відв'язує в кузні, мандрує до клініки в Одесу.

6. Прочитай уривок із повісті від слів: Сіроманець прийшов у Сашкове село. Який настрій створила у тебе ця розповідь?

«Сіроманець минув пошту, контору, зупинився перед хатою Шевчука. Постояв. Почекав, доки з хати вибіжить з рушницею Шевчук і смальне по Сіроманцеві. Той не вибігав. Скавуліла лише у дворі його собака.

Сіроманець підійшов до хати Побігайла. Не вибіг і Побігайло. Всі були в полі, косили горох. Найдовше стояв Сіроманець перед будинком Чепіжного, але й Чепіжного, на його превеликий жаль, не було на цей раз удома: косив горох.

На цей раз Чепіжний укохкав би Сіроманця, який прийшов помирати сам...».

Засмучений через необдуманий вчинок, зневіру Сіроманця, та радісний, бо мисливців не було вдома.

7. Чому Сіроманець підійшов до хат своїх заклятих ворогів? Що він хотів цим вчинком сказати людям?

На мою думку, томився від переслідувань, був певен, що Сашко його покинув у незнайомому місці. Показує, що залишився сам. Йому краще вмерти, ніж бути одному. На щастя, мисливців не було удома. У степу вовк не може забути слова Сашка в кузні.

8. Які риси характеру  виявив Сашко протягом повісті? Називай рису характеру й підтверджуй її прикладом із повісті.

Безстрашність, сміливість

«Чого це я стану його боятися? Піду гляну».

Сашко потроху відторопів, прийшов до тями і сам сів навпочіпки біля Сіроманця.

Захрумкотіло під ножем мерзле мотузяччя, тріснув під ножем брезентовий пояс, яким Сіроманець був прив'язаний за горло до драбини, і вовк звівся на замлілі лапи.

Витривалість

 

Будемо бігти, доки не впадемо,— говорив Сашко Сіроманцеві.— А як упадем, отоді вже будемо лежати.

Винахідливість

Лізти не давали татові валянки, чіплялись за гілки, не згинались у колінах. Тоді Сашко махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг, поліз босий.

Руками, ногами розгорнув сніг, колупнув ножем інтернітину.

Сашко підняв драбину, приставив її до стіни і поліз у діру. Виліз на дах, обережно відштовхнув драбину назад у кузню, заклав дірку інтернітом, — все як і було, — спустився берестом на землю. 

моторність

Швидко витрус з валянок сніг, взувся, накинув кожушину і побіг, як міг, крізь білу снігову глибінь додому...

Бігли вони степовими дорогами. 

Дружелюбність Як будеш живий, не забувай мене, я тебе ніколи не забуду.
Правдивість, розсудливість

Так він живий, мамо, і йому треба жити. А потім — на те він і вовк: не буде ж він їсти манну кашу, як я, і ніхто не пече йому і не варить.

Але ти мені дивись: з лісу не виглядай.

Завертаймо в лісосмугу. Подамося горою. Яри і вибалки для нас закриті. Це тобі не зима...

Самостійність, наполегливість

Сашко прямував до кузні. Кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося снігу.

Сашко здавав екзамени. Вставав раненько, йшов купатися, приходив, сідав за підручники, потім одягав нові штани, білу сорочку, галстук, йшов до школи, здавав екзамен

Вони бігли під жайворонками світанковим полем.

Працьовитість, хазяйновитість Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив
спостережливість, обережність Коли ж попереду чи позаду них з'являлась якась машина чи трактор — ховатися було де: соняшники, пшениці, лісосмуги. Як їхало щось далеченько, то не ховалися й зовсім: мало що, хлопчик біжить з собакою, що ж тут такого?
Доброзичливість, великодушність, чуйність

«Що, дурнесеньке, страшно?! І їсти хочеш? Ото не треба блудити»,— Сашко підійшов до теляти, хотів було почухати за вухом…

Пиріжка з печінкою хочеш?

Ти що, вовчику, не бачиш, ти сліпий? — Сашко провів рукою по очах Сіроманця — той не змигнув. Лизнув лише Сашкову руку.

справедливість

А це ж то нечесно — він один, а їх онде скільки!

9. Які важливі питання порушує М. Вінграновський у творі? Чого навчає тебе ця повість?

Любити тварин, бути вірними друзями, допомагати немічним, відстоювати свою правоту.  

Збагачуй своє мовлення. Чепіжний Сашкові каже: Добре людьми сказано — скільки вовка не годуй... Закінчи прислів'я.

Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.

Домашнє завдання. 

Чи могла б історія про дружбу Сашка й Сіроманця закінчитися якось по-іншому? Склади історію про цих героїв з іншою кінцівкою.

ТИ — ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ. Прочитай вірш Миколи Вінграновського.

        «Пісня Сіроманця».

Познайомився з лісом, травою, грозою, 

І на лапах моїх доцвітає весна. 

Походив по снігах, понапився водою, 

Понаслухав рушниць — їм немає числа. 

Вийшла з дому зоря й піднімає вітрило, 

Степ з лиманом лягли — ждуть вітрило зорі... 

З-поза хмари на вечір дощем засвітило — 

То вже я народився при дубовій корі... 

Познайомились дні, день за днем за собою, 

Невелике життя засміялось і — вже... 

І тече далина, як ріка за сосною, 

І в Сашковому зошиті il a neige (це сніг)...

Порівняй повість «Сіроманець» і вірш «Пісня Сіроманця». Що між цими творами спільного, а чим вони різняться?

Спільне.

Вони старі («доцвітає весна»), виходили переможцями у двобої з мисливцями («понаслухав рушниць — їм немає числа»), мова йде про степового польового вовка («степ з лиманом …ждуть …зорі... на вечір … вже народився при дубовій корі..). 

У повісті Сіроманець сліпий і повертається до Сашка.

Твої літературні проекти. Подумай, як ти можеш зробити світ добрішим. Може, хтось потребує твоєї дружби й допомоги? А чи треба про свої добрі справи писати й розповідати

Інші завдання дивись тут...