Розв'язник до підручника "Українська література 6 клас Коваленко Л.Т."
ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Підготуй повідомлення про навчання Т. Шевченка в майстра Ширяєва.
Т. Шевченко був кріпаком пана П. Енгельгардта, здібним до малювання. Тому уже навчався живопису у Вільно, де кілька років прожив із паном. У 1831 році пан переїхав до столиці Російської імперії Петербурга. Його супроводжує Тарас, якому на той час виповнилося 17 років. У Петербурзі Енгельгардт віддав свого кріпака на чотири роки в науку до модного на той час майстра Ширяєва. Хоч Тарас був уже досить вправним художником, учитель доручив учневі виконувати найпростіші роботи — змішувати й розтирати фарби, фарбувати стіни, огорожі, підлоги, дахи. В душі Шевченко прагнув стати справжнім художником, мріяв вступити до Академії мистецтв, та дорога туди була закрита, бо він — кріпак.
Після роботи вночі юний Шевченко відвідував Літній сад, милувався мармуровими скульптурами, замальовував їх. Тут він відчував себе трохи поетом та художником.
2. Назви сучасників Т. Шевченка, які вплинули на долю молодого митця.
У Петербурзі Кобзар познайомився із земляками: Іваном Сошенком, Євгеном Гребінкою, Василем Григоровичем, а через них із відомими російськими художниками Олексієм Венеціановим і Карлом Брюлловим. Усі відзначали неабиякий розум Шевченка й «некріпацьку зовнішність». Карл Брюллов хвалив його художні роботи, а надто вірші, які показував йому юнак, і взявся безкоштовно приватно навчати талановитого кріпака.
Щоб удосконалювати майстерність живописця, Т. Шевченко вступив у Товариство заохочення художників і дістав можливість відвідувати «рисувальні класи».
4. Опиши портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова.
СТОРІНКА 59.
1. Який мотив твору? Доведи свою думку, посилаючись на текст.
Зображена нелегка козацька доля («Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе»), самотність на чужині («Ні з ким буде поплакати, ні поговорити»).
2. Який настрій вірша? Чим він викликаний?
Настрій сумний, тужливий за рідною землею, самотній на чужині.
3. Від чийого імені ведеться розповідь? Підтвердь свою відповідь словами з тексту.
Від ліричного героя (А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись?»).
4. Виразно прочитай перші чотири рядки поезії. Це приклад художнього паралелізму. Як наступні рядки пов'язані з попередніми?
«Тече вода в синє море, та не витікає, шука козак свою долю, а долі немає».
«Грає синє море, грає серце козацькеє».
«Сидить козак на тім боці, грає синє море. Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе».
«А журавлі летять собі додому ключами. Плаче козак — шляхи биті заросли тернами».
Паралельно з природою розкриваються душевні переживання.
5. Зверни у вагу на образ моря у творі. Спочатку виразно прочитай рядки, у яких море виступає підступною силою, що підбурює козака на нерозважливі вчинки. Потім прочитай ті слова, які показують море як нездоланну перешкоду на шляху повернення козака на батьківщину.
«Грає синє море, грає серце козацькеє».
«Сидить козак на тім боці, грає синє море».
6. У поезії використано популярні у фольклорі образи: журавлиний ключ і зарослі тернами шляхи. Що вони символізують?
Журавлиний ключ – відліт та повернення додому з далеких країв.
Зарослі тернами шляхи – забута дорога додому.
7. Випиши з вірша в зошит постійні епітети. Яку роль вони виконують у творі?
Сине море, ненька старенька, молода дівчина, шляхи биті.
Роблять вірш народним та милозвучним.
8. Поезією «Думка» («Тече вода в синє море») Т. Шевченко започаткував одну з основних проблем своєї лірики — змагання героя з долею. Чому вона для поета така важлива? Відповідь підтверджуй прикладами з його біографії.
Поет народився кріпаком. Його великий талант, врешті сприяв викупу з неволі. Проте його вільнодумні вірші та саме життя – це теж постійне змагання з долею.
9. Поясни, які почуття і думки володіли автором, коли він писав свій твір. Відповідаючи, посилайся на вірш.
Почуття туги за рідним краєм («На чужині не ті люде», ), самотності без рідних («На кого покинув батька, неньку старенькую»).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Вивчи вірш «Думка» напам'ять.
ДУМКА.
Тече вода в синє море,
Та не витікає,
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
«Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку старенькую,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люде —
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити».
Сидить козак на тім боці,
Грає синє море.
Думав, доля зустрінеться –
Спіткалося горе.
А журавлі летять собі
Додому ключами.
Плаче козак — шляхи биті
Заросли тернами.
2. Намалюй ілюстрацію до вірша (за бажанням).
СТОРІНКА 61.
1. Розкажи, які два періоди історії України змальовано в поемі. Виразно прочитай уривки на підтвердження своїх тез.
Твір поділяється на дві частини: сучасність (високі козацькі могили нагадують нащадкам славу козацьку) та минуле (бачимо сміливих, рішучих та кмітливих козаків, котрі здобувають волю).
2. Який мотив є провідним у першій частині поеми? Відповідь підтверджуй цитатами з твору.
Спогади про героїчне минуле в часи козацтва («Було колись — запорожці вміли пановати. Пановали, добували і славу, і волю»).
3. Визнач художній образ у першій частині твору, який є символом минулої слави українців. Прочитай ці рядки вголос.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини.
4. Наведи приклад контрасту в першій частині поеми.
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Контраст у тому, що колись славні козаки добували собі волю, а зараз їхні нащадки пиячать і тільки згадують минуле.
5. В останніх рядках першої частини Т. Шевченко пише: «Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає». Чому стільки гіркоти й смутку звучить у цих словах?
Смуток звучить, коли нащадки забувають про подвиги прадідів, не продовжують їхньої боротьби.
6. Яку подію зображено в другій частині поеми? Користуючись довідковою літературою або інтернет-джерелами, знайда інформацію про Івана Підкову.
Підготовка до походу проти турків.
7. У другій частині використано гіперболу. Знайди й прочитай ці уривки. Яка їхня роль у творі?
«Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє», «Висипали запорожці — Лиман човни вкрили», «Кругом хвилі, як ті гори: Ні землі, ні неба».
Гіпербола вказує на силу війська запорозького, його було багато і козаки нічого не бояться.
8. За текстом поеми назви лицарські чесноти українських козаків. Які стосунки козаків з отаманом?
Чесно добували і славу, і волю; віддавали життя за батьківщину; були мужніми та безстрашними; уміли і веселитися, і воювати; поважають свого отамана. Шанобливо ставляться до отамана, довіряють його мудрості.
9. Яка головна думка поеми?
Уславлення мужності, героїзму, братерства козаків на чолі з отаманом Іваном Підковою.
10. Доведи, що «Іван Підкова» — поема.
Твір віршований, значного обсягу, розказує про історичний похід козаків на чолі з Іваном Підковою. Яскраво змальовані козаки та отаман, їх стосунки перед походом на Царград.
11. Поясни, які почуття і думки володіли автором, коли він писав свій твір. Назви художні засоби, які використовує поет, щоб досягнути бажаного ефекту.
Поетом володіли почуття любові до рідного народу, краю, бажання бачити кріпаків вільними.
Епітети: високії могили, козацьке біле тіло, чорна хмара, синє море, чорні уси.
Персоніфікація: хмара небо криє, ревіли гармати, лягло спочити тіло, могили чорніють … з вітрами говорять, лихо танцювало, журба … кружала, серце спочине, хмара сонце криє, море стогне, виє, море грає, серце мліє, море запінилось…закипіло.
Гіпербола: «Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє», «Висипали запорожці — Лиман човни вкрили», «Кругом хвилі, як ті гори: Ні землі, ні неба».
Сталі епітети: «біле тіло», «синє море», «високі могили».
Порівняння: «могили чорніють, як гори», «хвилі, як ті гори» , «синє море звірюкою то стогне, то виє».
Контрасти: «Було колись — запорожці вміли пановати». «Минулося — осталися
Могили на полі».
Звертання: «Ануте, хлоп'ята», «отамани, панове молодці …», «Добре, батьку, отамане»;
Риторичне звертання: «Грай же, море».
Оклики: «Ануте, хлоп'ята, на байдаки!», «Море грає – ходім погуляти!», «… поїдем у гості!», «Добре, батьку отамане!», «Спасибі вам!»
Риторичні оклики: «Грай же, море!», «Нехай ворог гине!».
Анафора: «Було колись …».
Паралелізм: «Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє». «Висипали запорожці – лиман човни вкрили».
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Навчися виразно читати поему «Іван Підкова» Т. Шевченка.
2. Накресли в зошиті й заповни таблицю.
|
Опис зовнішності та риси характеру Івана Підкови |
Цитата з поеми : |
|
Портрет |
Гасне люлька в роті, поглядає сюди-туди…закрутивши чорні уси, за ухо чуприну. |
|
Впевненість, далекоглядність, мужність, цілеспрямованість |
А попереду отаман веде, куди знає |
|
Батьківське відношення до козаків |
Ануте, хлоп'ята, на байдаки! |
|
Організаторські здібності, вольовий. |
Ходім погуляти!» Висипали запорожці — Лиман човни вкрили. |
|
Вдумливість, мудрість, розсудливість |
Поглядає сюди - туди — де-то буть роботі? |
|
Шанований серед козаків |
Підняв шапку — човни стали. «Добре, батьку отамане!» — кругом заревіло. |
|
Вдячний козакам |
«Спасибі вам!» - надів шапку. |
3. За таблицею підготуй повідомлення про отамана козацького війська.
4. Література в колі мистецтв. Розглянь репродукцію картини Георгія Меліхова. Кого зображено на полотні? Який епізод із життя Т. Шевченка відтворено? Як передано хвилювання молодого художника і подив славетного живописця? Склади з однокласниками уявний діалог за картиною.