Інші завдання дивись тут...

Жалкі — давні двошарові багатоклітинні тварини з радіальною симетрією, які переважно населяють екосистеми океанів і морів, мають щупальця, кишкову порожнину та жалкі клітини для захисту й нападу.

 

Характеристика типу

• двошарові тварини (зовнішній шар – ектодерма, внутрішній шар – екзодерма, між якими розміщена мезоглея);

• наявні жалкі кілтини – кнідарії (звідси назва типу);

• наявна кишкова, або гастральна, порожнина є одночасно і «порожниною» тіла (звідси назва типу).

• мають дві життєві форми – поліп і медуза;

• радіальне розміщення частин тіла і органів відносно осі тіла;

• добре розвинута регенерація за рахунок проміжних клітин;

• справжні багатоклітинні тварини, тіло яких складається з багатьох спеціалізованих клітин, які утворюють примітивні тканини й окремі органи.

 

Тип Кишковопорожнинні поділяють на класи:

• Гідроїдні, або Гідрозої (живуть у прісних водоймах, кишкова порожнина без перетинок, прикріплений спосіб життя або повільне пересування).  

• Сцифоїдні, або Сцифомедузи (живуть у товщі морської води, кишкова порожнина поділена на камери, плаваючий спосіб життя).

• Коралові поліпи (живуть на дні моря, кишкова порожнина поділена на камери, спосіб життя прикріплений).

 

Мешкають

Налічує близько 9 тис. видів, переважна більшість рослин у морях, небагато у прісних водах

Зовнішня будова

Тіло кишковопорожнинних схоже на мішок, ротовим отвором порожнина тіла сполучена із зовнішнім середовищем. Ззовні різноманітні.

Внутрішня будова (характерна ознака типу)

Нижчі багатоклітинні двошарові тварини.

Два добре розвинені шари – ектодерма і ентодерма, між якими знаходиться тонкий, майже позбавлений клітин шар – мезоглея, що виконує опорну функцію.

Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й функціонально. У них з'являються залозисті, нервові, епітеліально-м'язові й статеві клітини, а також дифузна нервова система.

Симетрія

Радіальна

Спосіб життя

Поліпи утворюють колонії (дочірні особини при брунькуванні не відокремлюються від материнської), а медузи і гідри поодиноко

Рух

активний у медуз, прикріплений у поліпів та гідр

Живлення

Більшість хижаки та сапротрофи, здобич за допомогою щупалець доставляється в рот.

Травлення (появляється позаклітинне травлення)

У кишковій порожнині відбувається травлення ферментами залозистих клітин – порожнинне, або позаклітинне травлення, яке завершується в травних клітинах – внутрішньоклітинне примітивне травлення.

Виділення

Неперетравлені залишки викидаються назовні через рот.

Проста нервова система дифузного типу

Мають примітивну нервову систему – сітка зірчастих нервових клітин. З'являються дуже одноманітні рефлекси на поразник.

Органи чуття

Зачатки органів чуття – світлочутливі вічка, органи рівноваги, особливі жалкі клітини.

Дихання дифузного типу

Дихають усією поверхнею тіла за рахунок дифузії.

Розмноження та розвиток

Переважно статеве і нестатеве (брунькуванням).

Переважно два покоління – нестатевий прикріплений і малорухомий поліп і статева медуза, що плаває.

Представники класу Гідроїдні

Гідра звичайна (або бура), гідра прісноводна, гідра зелена,  фізалія, хрестовичок, обелія.

Представники класу Сцифомедузи

Медузи – гіганти – чорноморська медуза коренерот (найбільша медуза нашої фауни), медуза вухата (аурелія), медуза полярна (ціанея), медуза морська оса, хрестовичок.

Представники класу Коралові поліпи

Коралові по­ліпи актинії, корал морське перо, червоний корал, мадрепоровий корал, чорний корал.

 

ЗНАЧЕННЯ У ПРИРОДІ

• поліпи морську екосистему Великий Бар'єрний Риф, який простягнувся на 2300 км уздовж східного  узбережжя Австралії;

• поглинання органіки та біологічне очищення морської води;

• ланка ланцюгів живлення водойм;

• участь у кругообігу кальцію та утворення осадових порід кораловими поліпами;

• коменсалізм коралових поліпів і рибок-клоунів, симбіоз актиній і раків-самітників.

 

ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ

• у східних країнах кишковопорожнинні (медузи) використовуються в їжу;

• отрута може бути небезпечною для людини, викликаючи опіки, може призвести до летального випадку;

• із скелетів рифоутворювальних коралів добувають вапно, яке використовують у бідвництві, декорі;

• сировина для отримання біологічно активних речовин;

• досліджуючи регенерацію гідри, вчені розробили методи лікування ран.

 

 

ГІДРА – представник класу Гідроїдні типу Жалкі

 

 

 

МЕДУЗА

Мешкає: поодинокі плаваючі організми винятково в морях, їх відомо близько 200 видів.

Життєва форма: має дві стадії – статеву медузи і безстатеву поліпа.

Рух: активно плавають за рахунок виштовхування води зі свого дзвона — приклад реактивного руху.

 

ЗОВНІШНЯ БУДОВА МЕДУЗИ

Найчастіше медузи позбавлені скелетних утворів, їхнє драглисте тіло складається з парасольки й стебельця, або ніжки. По краю парасольки у багатьох видів є віночок щупалець, який оточує рот. Зазвичай малих розмірів (декілька міліметрів), але бувають і велетенські.

Аурелія досягає 25-40 см у діаметрі, а північна медуза ціанея має діаметр понад 2 м, а зі щупальцями до 30 м.

ВНУТРІШНЯ БУДОВА МЕДУЗИ

Складається із двох шарів – зовнішнього – ектодерми та внутрішнього – ентодерми, між якими міститься мезоглея – широкий драглистий прошарок з міжклітинної речовини з невеликою кількістю клітин.

Кишкова порожнина видозмінена в систему каналів.

Парасолька скорочується завдяки добре розвиненим м'язовим волокнам.

Нервова система вже скупчення нервових клітин, мають світлочутливі вічка та органи рівноваги.

 

Розмноження медузи аурелії

Більшість роздільностатеві, статеві органи розміщуються в ентодермі, гамети виходять у воду через рот. Із зиготи розвивається личинка, яка прикріплюється до субстрату і перетворюється на маленького поліпа, який росте і дає бруньки, з яких утворюються маленькі медузки.

Чергування поколінь і способів розмноження: медуза – статева форма, поліп – безстатева.

Розвиток аурелії: личинка, маленький поліп; стадії розвитку поліпа; стадії розвитку медузи.

 

 

КОРАЛОВИЙ ПОЛІП

Мешкає: винятково в морях, понад 6 тисяч видів.

Спосіб життя: сидячий (винятково прикріплений, що їх плутають із рослинами), більшість колоніальні утворюють коралові рифи, є поодинокі (актинія).

Актинії — поодинокі коралові поліпи без твердого скелета, пересуваються скороченнями підошви, численні щупальця усіяні жалкими клітинами, чим користуються інші організми для захисту, наприклад, риби-клоуни, живуть у мутуалістичному симбіозі з актиніями.

Симбіоз актиній і раків-самітників: раки переміщують поліп, а той натомість захищає рака від ворогів.

Життєва форма: відсутня стадія медузи.

Розмноження: статевий і безстатевий спосіб.

Нема чергування поколінь.

 

ВНУТРІШНЯ БУДОВА ПОЛІПІВ

Складається із двох шарів – зовнішнього – ектодерми та внутрішнього – ентодерми, між якими міститься мезоглея – прошарок з міжклітинної речовини.

Кишкова порожнина видозмінена в систему каналів.

Клітини ектодерми виробляють речовину, що утворює скелет.

Під ектодермою утворюється м'язовий шар із м'язових клітин.

Нервова система ускладнюється.

Травна система ускладнюється.

Двопроменева симетрія.

Інші завдання дивись тут...