Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 7 клас Авраменко О.М."
1. Відповідність.
Назва пісні |
Образи |
1 «Ой на горі да женці жнуть» |
Б кінь, огонь, тютюн і люлька |
2 «Стоїть явір над водою...» |
А пташки, калина, сіделечко |
3 «Гомін, гомін по діброві» |
Г мати, туман, поле, дрібні дощі |
2. Відповідність.
Назва пісні |
Провідний мотив |
1 «Ой на горі да женці жнуть» |
В захоплення відважністю й почуттям гумору козаків, які йдуть боронити рідний край |
2 «Стоїть явір над водою...» |
Г тужливий настрій молодого козака і його загибель на чужині |
3 «Гомін, гомін по діброві» |
А розпач і біль за сина, якого матір проводжає у військовий похід |
3. Відповідність.
Назва пісні |
Уривок |
1 «Ой на горі да женці жнуть» |
В Посередині пан хорунжий, Під ним кониченько, Під ним вороненький... |
2 «Стоїть явір над водою...» |
Г Звелів собі насипати високу могилу, Звелів собі посадити червону калину... |
3 «Гомін, гомін по діброві» |
А Мене, мати, звірі знають, — Як я іду — утікають... |
4. На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?
Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.
Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.
Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.
Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.
Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).
У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.
У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.
У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.
5. Що вам відомо про Сагайдачного й Дорошенка? Яке до них ставлення у творця пісні «Ой на горі да женці жнуть»? З чого це видно?
У пісні відчувається захоплення мужністю та жертовністю козаків, упізнаваний усіма женцями молодий «Дорошенко веде Військо Запорозьке хорошенько», а позаду бувалий Сагайдачний з його постійними супутниками — тютюном і люлькою, який залишив дружину, щоб з козаками боронити рідний край.
6. З'ясуйте лексичне значення слова гомін за тлумачним словником. У якому з двох значень його вжито в назві й тексті пісні «Гомін, гомін по діброві»? Поясніть свій вибір.
1. Звучання розмови (розмови, чутки).
2. Безладний шум; гамір.
На мою думку, в тексті слово гомін вжито у першому значенні, адже вона побудована на діалозі матері, яка не хоче відпускати сина на вірну смерть, і сина, який намагається заспокоїти неньку. Спочатку розпач і біль матері видаються прокльонами, але насправді ж вона емоційними словами застерігає сина, аби той передумав і не йшов у козацький похід, бо боїться його втратити. Зворушливою є остання частина пісні, де мати виявляє всю свою лагідність до сина, ця родинна сцена — ніжна, сповнена материнської надії та ласки. передано в цій козацькій пісні
7. Випишіть у зошит пестливі слова з прочитаних козацьких пісень. Кого вони характеризують? Чому, на вашу думку, народ вдається до використання слів із зменшувально-пестливими суфіксами на адресу дорослих (адже ними в побуті здебільшого наділяють малих дітей)?
Пестливі слова у пісні «Ой на горі да женці жнуть» : хорошенько, кониченько, вороненький.
Пестливі слова у пісні «Стоїть явір над водою, в воду похилився» : пригодонька, явороньку, зелененький, козаченьку, молоденький, серденько, сіделечко, вороненький, калиноньку.
Пестливі слова у пісні «Гомін, гомін по діброві» : синку, додомоньку, головоньку, постеленьку, травиченька.
Такими словами народ передає своє захоплення козаками, смуток за загиблими.
8. Знайдіть у пісні «Стоїть явір над водою...» фрагмент, де зображено душевні переживання козака на тлі сумної природи, і зачитайте його.
Не рад явір хилитися, вода корінь миє!
Не рад козак журитися, так серденько ниє!
Тужливий настрій самотнього, безталанного козака, його загибель тонко передано в пісні.
9. Які образи в пісні «Стоїть явір над водою...» є типовими для усної народної творчості? Як ви розумієте заповіт козака?
Типовими образами народної творчості є явір зелененький (символ чоловіка, його сили та звитяги) , кінь вороненький (вірний друг козака), червона калина (символ роду, життя, України), висока могила (символ козацької звитяги, пам'ятник воїнської доблесті). Заповіт козака - пам'ятати славне козацьке минуле, бути гідними синами своїх предків.
10. Уважно роздивіться репродукцію картини Ю. Брандта «Повернення переможців» і визначте, якому циклу суспільно-побутових пісень найбільше відповідає зображене на ній. Обґрунтуйте свій вибір.
Картина найбільше відповідає козацькому циклу суспільно-побутових пісень. Видно козаків, вони повертаються з походу, повертаються переможцями. Вони у військових обладунках, у кожного зброя, щоб перемогти ворога.
11. Якби вам довелося покласти на музику слова пісень «Ой на горі да женці жнуть» і «Стоїть явір над водою...», то якими б вони були за ритмом, настроєм?
На мою думку, музичний супровід до цих пісень відрізнявся би суттєво. У першій пісні урочистий марш оркестру міг супроводжувати мужніх козаків у поході. У другій пісні тільки тиха повільна мелодія бандури зможе передати тугу за загиблим козаком.
12. Підготувавшись до виразного читання за ролями пісні «Гомін, гомін по діброві», візьміть участь у конкурсі на кращого читця.
13.1. Скориставшись допомогою батьків, учителя історії, довідковою літературою чи мережею Інтернет, підготувати коротке усне повідомлення про добу Козаччини в історії України.