Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 7 клас Авраменко О.М."
1. Рядок коломийки має складів Г чотирнадцять
2 У коломийках про дозвілля молоді дівчина хоче, щоб сопілочка розкололася, бо
А її чути на все село
Б «не сопілка тото грає, а любкове серце»
В сопілка сумно грала й вона тепер ходить засмучена
Г дівчина не любить музики сопілки
3. Відповідність
|
Герой |
Характеристика |
|
1 Іван-подолян 2 Андрух 3 Митер |
В Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком Г Посадила над водою, та й украла муха Б Лінується до ня прийти один кілометер |
4. Чим коломийка відрізняється від інших жанрів народних пісень? Коломийки мають особливий розмір (так званий коломийковий вірш), усталений ритм та мелодику, внутрішнє римування (між словами в одному чи суміжних рядків) посилює музикальність віршованих строф. Поясніть своє розуміння слів І. Франка: «Коломийки — ніби розсипане намисто з перлів, що перекочуються з місця на місце й мерехтять, приваблюючи своїм блиском»: коломийки – народні пісні (перла), що звучать у ритмі однойменного народного танцю (розсипане намисто).
5. Своєрідність будови коломийок. Строфа коломийки є римованим двовіршем, де кожен рядок має чотирнадцять складів з великою паузою після восьмого складу та короткою паузою після четвертого складу. Перший рядок часто змальовує природне явище або служить зачином, не обов’язково пов'язаний з наступним рядком.
6. Як виконують коломийки?
• Темп танцю під час виконання постійно зростає.
• Кожен учасник коломийки співає тільки одну строфу, бо поєднати швидкий танець із співом нелегко.
• Співаючи коломийки, наголос завжди падає на передостанній склад рядка.
7. Про що розповідають прочитані вами коломийки?
Розрізняють родинно-побутові (про рідний край, господарювання, дозвілля молоді, кохання, одруження, родинне життя, залицяння, жартівливі коломийки, сучасні коломийки), соціально-побутові (про опричників, рекрутчину, еміграцію, видатних людей), гумористичні (висміювання людських вад, різних негативних явищ). До першої групи можна віднести «Дозвілля молоді», до третьої «Жартівливі коломийки».
8. Слова, які передають реалії західноукраїнських областей (об'єкти природи, предмети побуту, речі, що оточують людину). Коломийки побутували на Гуцульщині. Розмовні слова цих пісень відображали особливості життя краю: файка, ґачі, топанок, посторонок, ворок, плай, любкове (коханого), півкну (пискну), така-сь (така), тота (та), любкове (коханого), пищалала (пищала), бодай ся (нехай), штири (чотири), легіники (парубки).
9. Діалектизми та доберані до них літературні відповідники. Плай – стежка в горах, файка – люлька, цибух – порожнистий стержень люльки, посторонок – мотузка, тасьма, ворк – мішок, ґачі – штани, топанок – черевичок, обичайка – обід сита, решета, бубна, величайка – хвалько. Що станеться з коломийкою, якщо діалектизми в ній замінити літературними відповідниками? На мою думку, якщо в народних коломийках діалекти замінити літературними відповідниками, то пісня буде більш зрозуміла сучасникам, проте втратить колорит минулого.
10. У чому проявляється пафос коломийок? Пафос – почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. У коломийках лунає жартівливий, життєствердний пафос.
11. Дослідження:
1) Засоби художньої виразності «Жартівливих коломийок» та «Дозвілля молоді» : постійні епітети, гіпербола, пестливі слова, антонімічні пари, риторичні конструкції, повтори, паралелізм, порівняння, метафора та персоніфікація.
2) типові для цього жанру народних пісень: сталі епітети, порівняння, пестливі слова, метафори антонімічні пари.
3) Висновок: коломийки – стислі лаконічні строфи-двовірші зі закінченою думкою, які за темою поєднуються у «в’язанки» («віночки»).
12. Візьміть участь у конкурсі «Коломийки — перли розсипаного намиста».