Інші завдання дивись тут ...

1. З церковного пагорба Михайлик катався на Г ночовках

 

2. Словами мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі описано В діда Дем'яна

 

3. Розповідь у розділі першому ведеться від Г Михайлика

 

4. Дід прищеплював Михайликові любов до світу природи.

Зовнішня характеристика діда

Внутрішня характеристика діда

«У його руці весело поблискує струг, яким він донедавна вистругував шпиці»

«Мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі. Дід ошелешено підкидає вгору брови, потім одгетькує мене вільною рукою й починає сміятися. Він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли немає якоїсь підпірки, тоді нею стає його присохлий живіт. У таку хвилину вся дідова постать перехитується, карлючки вусів одстовбурчуються, з рота вириваються клекіт і «ох, рятуйте мою ду- пту», з одежі осипається дерев'яний пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня підставляй під них»

«Говорить до неба і землі мій дід Дем'ян»

«Поглядом показує мені на хату»

«Ми з дідом перезирнулись, усміхнулися»

 

5. Спочатку Михайлик уявляв золоті ключі сон­ця звичайними ключами («не догадувався досі, що воно, наче людина, може мати ключі»). 

Уривок, у якому дід Дем'ян пояс­нює, як сонце відмикає тими ключами землю:

«якоїсь доброї години гляне сонце із свого віконечка вниз, побачить, що там і земля, і люди, і худібка, і птиця помарніли і скучили за весною, та й спитає місяця-брата, чи не пора землю відімкнути? Місяць кивне головою, а сонце посміхнеться і на промінні спустить у ліси, у луки, в поля і на воду ключі, а вони вже знають своє діло!».

 

6. Ось так Михайлик сприймає сонячні ключі після дідового пояснення: «значить, сонце не може загубити своїх ключів, воно їх десь носить на шиї або ув'язує на руці. Так і треба, щоб потім не бідкатись і не морочити комусь голови».

 

7. Дві перепони заважали Михайликові піти в лісову далечінь: «Але з ким я піду і де мені взяти чобіт?». 

Оскільки в Михайлика не було чобіт, до школи хлопця на руках ніс батько. На той час у нього не було не тільки чобіт, а й батько був далеко.

 

8. Низкою фразеологізмів-синонімів (вискакували клепки, розсихались обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чупри­ною, розум якось втулявся аж у п'яти і на в'язах стирчала макітра) автор досяг ефекту дотепності, влучності, жартівливості, народної колоритності, поблажливості.

 

9. Бабуся вирішила неодмінно показати Михай­ликові в церкві картину Страшного суду, бо «там … мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало…».

Картина складалась з двох частин: раю з праотцями та козаками ліворуч і аду з чортами, змією та грішниками праворуч.

Хлопчик по-своєму зреагував на неї: «на моє щастя, тут нікого не було з тих дурноп'ятих, які босоніж спускалися б у ночовках, і це мене трохи заспокоїло…».

 

10. Аргументуйте, чому сучасна людина значно менше придивляється до явищ природи, поведінки птахів, аніж герої повісті «Гуси-лебеді летять»? 

 

11. У абзаці, який починається словами «Машинерія твоя летить, аж гуде, вітер у вухах пересвистує...» виділили присудки:  «Машинерія твоя летить, аж гуде, вітер у вухах пересвистує, збоку собаки гавкають, на дзвіниці дзвонять, перед тобою хати хитаються, підстрибують, уся земля йде обертасом, а ти, мов кум королю, розсівся на своїх ногах, щоб не так мерзли, і переганяєш дівчат або якогось страхополоха, з розгону врізаєшся у чиїсь санчата і м'ячем вилітаєш на сніг. А ззаду ще і ще хтось наїжджає на тебе, і вже росте отакенна купа, в якій усе регоче, верещить, клубочиться, видирається наверх і жужмом котиться вниз». Дієслова передають рух, активність, завзятість.

 

12. Деталі ілюстрації, які треба змінити: «чорнотіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу», «за високою стрункою дзвіницею…зникають лебеді».

 

13.1. План до повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

 

13.2. Групи фразеологізмів з першого розділу повісті: 

а) рухи людини («з місяця звалився», «де перець не росте», «вухналі куєш зубами», «вітер у вухах посвистує», «друге пришестя», «ноги несуть», «сторч головою так влітаю», «навинутися на очі»), 

б) вияв позитивних і негативних емоцій («теплий вирій», «мода пішла», «плаче ремінь», «ловив гав», «у ступі не втовчеш», «плаче попруга з мідною пряжкою», «ятрити душу», «ламав собі голову», «раки, які я вчора пік», «не варив баняк», «натрушувати сміх на ворота», «почне вичитувати», «похнюпити голову», «брала на глузи», «пиха сповзла», «горіла б ясним вогнем», «кум королю», «зуби шкіриш»),

в) людські недоліки («вискакували клепки», «розсихались обручі», «губились ключі від розуму», «не варив баняк», «у голові літали джмелі», «замість мізків росла капуста», «не родило в черепку», «не було лою під чуприною», «розум якось втулявся аж у п'яти», «на в'язах стирчала макітра», «набратися розуму», «купило притупило», «сорока на крилі принесла», «в калитці ще не висвистівся вітер», «брала на глузи», «косує довгастим оком», «все мати на дурничку», «не дражни собак», «не заплатив ані шеляга»),

г) фізичний стан людини («земля іде обертом», «світ потемнів у очах», «вітер у вухах посвистує», «на світ божий», «відхопити зайвого духопелика»).

Інші завдання дивись тут ...

  • Анюта
    Круто
    29 листопада 2018 18:24
  • Діма
    Допомагає особливо на уроці.
    9 грудня 2018 11:11
  • denax_32
    коли не прочитав текст , а часу нема ---- Дуже радимо учням читати художні твори на канікулах, коли в кожного з них більше вільного часу. Тоді уроки літератури стануть дуже цікавими і улюбленими для багатьох.
    12 грудня 2018 19:28