ГДЗ Попель Хімія 8 клас §33 ВАЛЕНТНІСТЬ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Відповіді до підручника

© 8next.com (відповіді, перероблене і доповнене)

Виконаймо вправу

Доведіть валентність Сульфуру в оксиді SO₂, склавши спрощену електронну формулу молекули речовини та її графічну формулу.

Спрощена електронна формула	Графічна формула

Спільна електронна пара у спрощеній електронній формулі позначається двома крапками, таких пар крапок є 4, а в графічній — рискою, таких рисок є 4.

Валентність атома в молекулі можна визначити за кількістю пар крапок (спільних електронних пар) у електронній формулі і за кількістю рисок у графічній формулі.

Таких пар крапок у спрощеній електронній формулі є 4 і в графічній — 4. Отже, валентність Сульфуру в оксиді SO₂ дорівнює IV.

Виконаймо вправу

Доведіть, що Фосфор може бути три- і п'ятивалентним, зобразивши зміну будови його атома за допомогою електронних формул.

У звичайному стані атом Фосфору (15 група) на зовнішньому енергетичному рівні має 5 електронів, з яких, два спарені і три неспарені (...3s²3p³).

Поглинаючи певну порцію енергії, атом Фосфору змінює свою електронну будову. Один електрон переміщується із 3s-орбіталі у вільну 3d-орбіталь, унаслідок чого кількість неспарених електронів в атомі збільшується до п'яти (...3s¹3d¹3p³).

Кількість неспарених електронів в атомі вказує на можливе значення валентності елемента, тому Фосфор може бути три- і п'ятивалентним.

Думаймо

Чому значення валентності Cульфуру парні, а Фосфору і Хлору — непарні?

У періодичній таблиці Сульфур перебуває в VI групі, номер групи є парним числом, тому атом для досягнення октету (8), віддає або приєднує парну кількість неспарених електронів, отже, значення валентності Сульфуру — парні.

У періодичній таблиці Фосфор і Хлор перебувають у V і VII групах відповідно, номери цих груп є непарними числами, тому атом для досягнення октету (8), віддає або приєднує непарну кількість неспарених електронів, отже, значення валентності Фосфору і Хлору — непарні.

Виконаймо вправу

Визначте валентність Хлору у сполуках Сl₂O і Сl₂O₇.

У сполуці Cl₂O валентність Оксигену стала і дорівнює ІI. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•1=2) і ділимо на число атомів Хлору (2:2=1). Валентність Хлору — I.

У сполуці Cl₂O₇ валентність Оксигену стала і дорівнює ІI. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•7=14) і ділимо на число атомів Хлору (14:2=7). Валентність Хлору — VII.

Виконаймо вправу

Бор — тривалентний елемент. Наведіть електронну формулу, яку має його атом, сполучаючись з іншими атомами.

У звичайному стані атом Бору (13 група) на зовнішньому енергетичному рівні має 3 електрони, з яких, два спарені і один неспарений (...2s²2p¹), тому валентність Бору дорівнює I.

Поглинаючи певну порцію енергії, атом Бору змінює свою електронну будову. Один електрон переміщується із 2s-орбіталі у вільну 2р-орбіталь, унаслідок чого кількість неспарених електронів в атомі збільшується до трьох (...2s¹2p²), тому валентність Бору дорівнює III.

Повна електронна формула атома Бору, де Бор — тривалентний елемент:1s²2s¹2p²

Складіть хімічні формули сполук Бору із Флуором та Оксигеном.

У сполуках Бор має валентність III, Флуор — I, Оксиген — II.

Складаємо формулу сполуки Бору з Флуором.

Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: B^IIIF^I. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює три. Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (3:3=1 i 3:1=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо). Отже, формула BF₃.

Складаємо формулу сполуки Бору з Оксигеном.

Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: B^IIIO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість. Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:3=2 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула B₂O₃.

ВИОКРЕМЛЮЄМО ОСНОВНЕ

Проаналізувавши матеріал, викладений у параграфі, запишіть у зошиті висновки про валентність хімічних елементів, з’ясування її значення за формулою сполуки і складання формули сполуки за валентністю елементів, якими вона утворена.

Валентність — це здатність атома утворювати хімічні зв’язки. Валентність визначається кількістю неспарених електронів. Максимальна валентність дорівнює номеру групи, в якій перебуває елемент, відняти 10. Валентність елемента у бінарній сполуці можна визначити за відомою валентістю іншого елемента у цій сполуці. Для складання формули бінарної сполуки за відомими валентностями елементів, потрібно знайти найменше спільне кратне (НСК) цих валентностей і поділити це число на валентність кожного елемента, щоб отримати значення індексів.

ДУМАЙМО

Сформулюйте цікаве запитання за темою параграфа і поставте його своїм однокласникам/однокласницям.

Чому валентність Оксигену постійна і дорівнює II?

Це пояснюється будовою атома. В електронній оболонці атома Оксигену відсутні вільні орбіталі, тому неможливим є розпаровування електронів, щоб збільшити валентність. Зовнішній енергетичний рівень атома Оксигену містить два неспарені електрони, тому валентність Оксигену дорівнює II.

ВАШІ ДОСЯГНЕННЯ І ВІДКРИТТЯ

Вправа 344

Як визначити валентність атома в молекулі за її графічною та електронною формулами?

Валентність атома в молекулі можна визначити за кількістю рисок у графічній формулі і за кількістю пар крапок (спільних електронних пар) у скороченій електронній формулі.

Вправа 345

Які значення валентності може мати хімічний елемент, якщо електронна формула його атома — 1s²2s²2p⁶3s²3p²?

У звичайному стані атом хімічного елемента на зовнішньому енергетичному рівні на 3р-орбіталі має 2 неспарені електрони, тому валентність II. Коли атом цього хімічного елемента поглинає порцію енергії, і один зі спарених електронів із 3s-орбіталі переміщується в 3р-орбіталь, тоді кількість неспарених електронів збільшується до 4-х і валентність дорівнює IV.

Отже, хімічний елемент може мати валентність: II і IV.

Вправа 346

Допишіть значення валентності хімічних елементів у формулах сполук: S^IVCl₄, PBr₅^I, NI₃^I, C^IVS₂, P₃N₅^III

Відповідь: S^IVCl₄^I, P^VBr₅^I, N^IIII₃^I, C^IVS₂^II, P₃^VN₅^III.

У сполуці SCl₄ обчислюємо валентність усіх атомів Сульфуру (1•4=4) і ділимо на число атомів Хлору (4:4=1). Валентність Хлору — I.

У сполуці PBr₅ обчислюємо валентність усіх атомів Брому (5•1=5) і ділимо на число атомів Фосфору (5:1=5). Валентність Фосфору — V.

У сполуці NI₃ обчислюємо валентність усіх атомів Йоду (3•1=3) і ділимо на число атомів Нітрогену (3:1=3). Валентність Нітрогену — IІІ.

У сполуці CS₂ обчислюємо валентність усіх атомів Карбону (4•1=4) і ділимо на число атомів Сульфуру (4:2=2). Валентність Сульфуру — IІ.

У сполуці P₃N₅ обчислюємо валентність усіх атомів Нітрогену (3•5=15) і ділимо на число атомів Фосфору (15:3=5). Валентність Фосфору — V.

Вправа 347

Визначте валентність елементів у сполуках, що мають такі формули:

а) V₂O₅, SiF₄, PH₃;

Відповідь: V₂^VO₅^II, Si^IVF₄^I, P^IIIH₃^I

У сполуці V₂О₅ валентність Оксигену — ІI. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•5=10) і ділимо на число атомів Ванадію (10:2=5). Валентність Ванадію — V.

У сполуці SiF₄ валентність Флуору — І. Обчислюємо валентність усіх атомів Флуору (1•4=4) і ділимо на число атомів Силіцію (4:1=4). Валентність Силіцію — IV.

У сполукаці PH₃ валентність Гідрогену — І. Oбчислюємо валентність усіх атомів Гідрогену (1•3=3) і ділимо на число атомів Фосфору (3:1=3). Валентність Фосфору — IІІ.

б) H₂Se, P₂O₃, Mn₂O₇.

Відповідь: H₂^ISe^II, P₂^IIIO₃^II, Mn₂^VIIO₇^II.

У сполуці H₂Se валентність Гідрогену — І. Обчислюємо валентність усіх атомів Гідрогену (1•2=2) і ділимо на число атомів Селену (2:1=2). Валентність Селену — II.

У сполуці P₂О₃ валентність Оксигену — ІI. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•3=6) і ділимо на число атомів Фосфору (6:2=3). Валентність Фосфору — III.

У сполуці Mn₂О₇ валентність Оксигену — ІI. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•7=14) і ділимо на число атомів Мангану (14:2=7). Валентність Мангану — VII.

Вправа 348

а) Si^IV..H.., W^VI..O.., O..F; Відповідь: SiH₄, WO₃, OF₂.

Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: Si^IVH^I. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює чотири (4•1=4). Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (4:4=1 i 4:1=4) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо). Отже, формула SiH₄.

Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: W^VIO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість. Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:6=1 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо). Отже, формула WO₃.

Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: O^IIF^І. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює два (2•1=2). Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (2:2=1 i 2:1=2) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо). Отже, формула OF₂.

б) N^III..O..,P^V..O..,C^IV..Cl... Відповідь: N₂O₃, P₂O₅, CCl₄.

Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: N^IIIO^ІI. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість (3•2=6). Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:3=2 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула N₂O₃.

Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: P^VO^ІI. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює десять (5•2=10). Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (10:5=2 i 10:2=5) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула P₂O₅.

Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: C^IVCl^I. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює чотири (4•1=4). Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (4:4=1 i 4:1=4) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо). Отже, формула ССl₄.

Вправа 349

Визначте валентність елементів у сполуках за графічними формулами молекул:

Графічна

формула

H–N=C=S

Валентність

елементів

H (I)

N (III)

C (IV)

S (II)

Cl (VII)

O (II)

H (I)

O (II)

Se (IV)

Вправа 350

Чому в книжках та інтернеті немає відомостей про валентність Гелію, Неону, Аргону?

Прогнозувати валентність хімічного елемента можна, узявши до уваги кількість неспарених електронів у його атомі. Атоми хімічних елементів Гелію, Неону, Аргону на останньому енергетичному рівні мають усі електрони спарені, тому говорити про валентність цих хімічних елементів не можна. Ось чому в книжках та інтернеті немає відомостей про валентність Гелію, Неону, Аргону.

Вправа 351

Випишіть ключові слова і словосполучення з тексту параграфа для укладання двомовного словничка.

Валентність — valence, одновалентний — univalent, двовалентний — divalent, трьохвалентний — trivalent, чотирьовалентний — tetravalent, змінна валентність — valence variables, постійна валентність — constant valence.

Вправа 352

Створіть у зошиті таблицю оцінювання ваших знань і заповніть її.

Навчальні досягнення (що я знаю та вмію)	Самооцінка
Знаю, яку властивість атома називають валентністю.	...
Знаю, як визначити валентність хімічного елемента.	...
Вмію складати хімічну формулу бінарної сполуки.	...
Вмію визначати валентність елементів у хімічній формулі бінарної сполуки.	...

––––––––– ПРОГРАМА 2021 року ––––––––––

§8 ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ЕЛЕКТРОННА БУДОВА АТОМІВ

Вправа 46

Поступово чи періодично змінюється зі зростанням порядкового номера елемента:

а) загальна кількість електронів в атомі? Поступово
б) кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні? Періодично

Вправа 47

Випишіть у стовпчик усі символи елементів, що починаються з літери N. Після кожного символу вкажіть назву і тип відповідного елемента (s-, р-, d- чи f-елемент).

Символ

Назва

Тип елемента