Інші завдання дивись тут...

§ 45 ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ І ЖИТТЄВІ ФОРМИ РОСЛИН.

Зовнішній вигляд та будова кожного виду організмів є відображенням тривалого про­цесу його пристосування до конкретних умов середовища. Умо­ви середовища — це комплекс, у якому можна розрізнити багато компонентів, які пов'язані з кліматом, ґрунтом, рельєфом, а та­кож наявними видами живих організмів та взаємодією між ними. Кожний з таких компонентів, який впливає на живий організм, у тому числі і на рослини, називають екологічним фактором.

Знання основних екологічних груп рослин та їх життєвих форм потрібні для правильного догляду за рослинами: їх поливом, вибо­ром місця розташування або посадки, обрізки, пересіву, укриття на зиму, розмноження тощо.

     Особливими екологічними групами рослин, які відрізняються від решти за способом живлення, є паразити, напівпаразити та симбіотропи.

 

Рослини-паразити позбавлені хлорофілу і живляться виключно за раху­нок інших вищих рослин (повитиця проростає стебловими коренями-присосками у провідні пучки стебел трав'янистих рослин, вовчок оселяється на коренях трав, петрів хрест паразитує на коренях ліщи­ни, бука і граба).

Рослини-напівпаразити зберігають хлорофіл і здатні самостійно фотосинтезувати (омела оселяється на гілках де­рев, через корені-присоски отримують додаткове живлення від сусідніх рослин перестріч, очанка, кравник).

Рослини-симбіотрофи за відсутністю хлорофілу схожі на рослини-паразити, але живляться вони готовими органічними речовинами, які отри­мують від грибів-симбіонтів (орхідея гніздівка, під'ялинник отримує готові органічні речовини від симбіотичних грибів, які, в свою чергу, беруть їх від коренів ялини, з якими гриб також утворює симбіотичний комплекс).

1. Що таке екологічна група рослин?

Екологічних факторів дуже багато, і вплива­ють вони на рослини комплексно, але за певних умов один фактор може стати основним. Група рослин, виділена за відношенням до окремого основного фактора, називається екологічною групою. Для рослин найважливішими екологічними факторами найчасті­ше є забезпеченість водою, світлом та температурні умови.

 

2. Що таке життєва форма?

Життєва форма — це зовнішній вигляд рослини, що відобра­жає її пристосованість до умов середовища (комплексу факторів середовища). Вона також характе­ризує тривалість життя вегетативних органів та всієї рослини.

 

3. Які життєві форми рослин вам відомі?

Зa життєвими формами рослини поділяють на деревні (дерева та ча­гарники), напівдеревні (напівчагарники та напівчагарнички) та трав'янисті (багаторічні та однорічні трави) .

 

 

ЗАВДАННЯ

1. Назвіть екологічні групи рослин, які виділяють за відношенням до рівня зволоженості, світла та температури. Для кожної екологічної групи наве­діть приклади рослин.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

За забезпеченістю водою рослини поділяють на посухостійкі, помірно вологолюбні, вологолюбні та водні.

    Посухостійкі (сухолюбні) рослини для зменшення випаровування мають потовщену кутикулу, вузькі згорнутим у трубочку листки (костриця), колючки (кактус), запасають воду у листках (сухолюбне молодило, агава, алоє), запасають воду у соковитому стеблі (кактус, молочай), мають розвинену стрижневу систему (верблюжа колючка).

    У помірно вологолюбних рослин зазвичай листки широкі та м'які, без воскового нальоту, помірно опушені або голі ( дуб, фіалки, конвалія).

    Вологолюбні рослини зростають на постійно перезволожених ґрунтах, зокрема, на болотах (вільха, ситник, осоки), по берегах водойм (очерет, рогіз, калюжниця), для кращого газообміну стебла та листки таких рослин часто мають великі міжклітинники.

     Водні рослини, які повністю за­нурені у воду, мають листки без продихів (елодея, валіснерія, роголисник), плаваючі на поверхні (вкорінені рослини латаття, родести, вільно плаваючі водяний горіх, ряска, сальвінія) мають блискучий верхній бік листків завдяки кутикулі, продихи розміщуються на верхньому боці листя,  напівзану­рені укорінені рослини (комиш, водяний різак)  мають надводні листки та стебла з великими міжклітинниками. У стрілолиста є листки усіх трьох типів — занурені, плаваючі та надводні .

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 За умовами освітлення рослини по­діляють на світлолюбні, тіньовитри­валі і тіньолюбні.

Світлолюбні види потребують багато світла, їхні лист­ки мають добре розвинену стовпчасту тканину, часто— багато продихів та товсту кутикулу ( бе­реза, сосна, старі ялини, подорожник, більшість по­сухостійких рослин та водних рослин з листками, що плавають).

Тіньовитривалі рослини краще роз­виваються за високої освітленості, але здатні також зростати у затінку (граб, бузок, суниця, молоді ялини).

Тіньолюбні рослини найкраще розвиваються лише у затінку, їхні листки зазвичай великі, губчаста тканина розвинена, а стовпчаста часто взагалі відсутня (ко­питняк, сенполія, деякі папороті).

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

За температурними умовами рослини поділяють на холодовитривалі та теплолюбні.

Температурні умови не впли­вають на будову рослин, пов'язані переважно з фізіологічними процесами.

Холодовитривалі рослини здатні переживати температури нижче 0 , хоча ростуть лише при температурі вище 0  С. ( дерева і кущі помірних широт, сільськогосподарські культури морква, горох, жито).

Теплолюбні рослини не витримують холоду, для нормального рос­ту потребують досить високих температур (рослини тропіків і теплих субтропіків, огірок, гарбуз, диня, томати та баклажани).

 

2. Охарактеризуйте тривалість життя всієї рослини та її надземних вегета­тивних органів для рослин різних життєвих форм.

Деревні рослини мають багаторічні здерев'янілі пагони з брунь­ками відновлення.

      У дерев є лише один головний пагін — стовбур, живе десятки та навіть сотні ро­ків разом з рослиною.

      У чагарників наявні кілька стовбу­рів, які поступово змінюють один одного (тривалість життя кож­ного стовбура у малини — два роки, у бузку — до 60 років), але, загалом, за рахунок заміни старих стовбурів новими вік рослин може сягати кількох сотень років. Ріст стовбура в чагарників починається так само, як і в дерев. Але від головного пагона (стовбура) рано починають відходити бічні. Отже, у чагарників стовбур укорочений, а бічні пагони досить близько розта­шовані до поверхні ґрунту. До цієї життєвої форми належать такі рос­лини, як бузок, калина, шипшина, ліщина та ін.

     Чагарнички - маленькі, до 50 см заввишки чагарники (чорниця, брусниця).

У деревних рослин стовбури можуть бути прямосто­ячими, сланкими (карпатська сосна-жереп) , виткими (плющ, дівочий виноград), деревні рослини з виткими стовбура­ми називають деревовидними ліанами. Тривалість життя чагарничків коротша, ніж у дерев та чагарників.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

У напівдеревних рослин верхня частина надземних пагонів трав'яниста і щороку відмирає, а нижня частина здерев'яніла: вона залишається живою і несе бруньки відновлення. Тривалість життя напівдеревних рослин становить десятки, інколи — сотні років. Рос­лини до 20 см заввишки (наприклад, чабрець) — це напівчагарнички, більші за висотою (полин, шавлія, лаванда) — напівчагарники.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 

У трав'янистих рослин надземна частина не здерев'яніла і що­річно після цвітіння та плодоношення відмирає. Багаторічні тра­ви зазвичай переживають зимовий період за допомогою підземних видозмінених пагонів — кореневищ (пирій), бульб (ряст) або ци­булин (нарцис). Завдяки ним ці трави можуть жити багато років. У однорічних трав (лобода) вся рослина живе лише один рік, всти­гаючи вирости, утворити квітки та насіння і повністю відмерти. Навесні нові рослини виростають лише з насінин. У багатьох, пере­важно багаторічних, трав'янистих рослин надземні пагони виткі. Це трав'янисті ліани (наприклад, хміль та берізка). До трав'янистих рослин належать такі культурні рослини, як капуста, буряк, картопля, а в природі - півонія, м'ята, багато видів папоротей. Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо). Трав'янисті рос­лини бувають однорічними, дворічними та багаторічними. Однорічні рос­лини розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кіль­кох місяців. Дворічні рослини в перший рік життя утворюють веге­тативні органи та накопичують у своїх підземних (морква, редька, буряк, жоржини) або в надземних (капуста) частинах поживні речови­ни. Наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння. Багаторічні рослини живуть три роки і більше.

Інші завдання дивись тут...