§10. ОСНОВНІ ОРГАНЕЛИ КЛІТИНИ.

Органели - це постійні структу­ри клітини, які виконують відповідні функції. Органелами та структурами, спільними для тваринної та рос­линної клітин є:

- ядро з ДНК (керують роботою клітини та зберігають спадкову інформацію);

- мітохондрія (у процесі дихання забезпечують клітину енергією);

- рибосоми (забезпечують синтез білків);

-клітинна мембрана (контролюють поглинання та виділення клітиною речовин, відмежовують цитоплазму від зовнішнього середовища).

Рослинна клітина, на відміну від тваринної, має хлоропласти, вакуолі з клітинним соком, клітинну оболонку. Тваринна клітина, на відміну від рослинної, має лізосоми.

    

    У клітинах рослин є органели, які об'єднують під назвою пластиди: це хлоропласти, лейкопласти і хромопласти.

Лізосоми — це органели, в яких у тваринній клітині відбува­ється внутрішньоклітинне травлення. Вони мають вигляд дрібних пухирців, які містять клітинний «травний сік» і відмежовані від цитоплазми мембраною, в оптичний мікроскоп зазвичай не­помітні. У лізосомах складні органічні речовини, які поглинула тваринна клітина, розкладаються на прості органічні сполуки, а також частини органел, що вийшли а ладу і потребують заміни, розкла­даються на прості органічні речовини, які клітина використовує повторно. Цей процес відбувається в клітині і тому називається внутрішньоклітинним травленням.

 Органели, що забезпечують транспорт речовин у клітині - ендоплазматична сітка (розгалужена сукуп­ність з'єднаних між собою тонких каналів руху різних органічних речовин, у першу чергу, — білків, помітна під електронним мікроскопом) та диктіосоми (органели, які отримують речовини від ендоплазматичної сітки, сортують, готують до відправлення та «пакують» у маленькі мембран­ні пухирці, які відправляються до інших частин клітини, або до клітинної мембрани, звідки виводяться назовні, помітні під оптичним мікроскопом, але їх будову можна вивчити лише з допомогою електронного мікроскопа). У тваринній клітині диктіосоми утворюють досить складну структуру — комплекс Гольджі (сукупності сплощених порожнин).

     Рибосоми — дрібні кулясті органели на канальцях ендоплазматичної сітки, у яких відбувається синтез білків, помітні лише під електронним мікроскопом, розміщуються на . Синтез — це процес з'єднання простих розрізнених частин у складне ціле. Наприклад, синтез білків — це процес, при якому прості речовини (амінокислоти), з'єднуючись одна з одною у певній послідовності, утворюють складну сполуку — білок.

О104

     Ядро — це органела , яка відмежована від цитоплазми ядерною оболонкою і містить мо­лекули ДНК (керує роботою клітини і є носієм спадкової інформації), ядро можна роз­дивитись в оптичний мікроскоп.

Виберіть одну правильну відповідь.

1. Своєрідними енергетичними станціями клітини є: а) лейкопласти; б) хромопласти; в) вакуолі; г) мітохондрії.

 

2. Укажіть тип пластид, які здатні до фотосинтезу: а) лейкопласти; б) хлороплас­ти; в) хромопласти.

 

3. Основна функція лейкопластів: а) здійснення фотосинтезу; б) запасання пожив­них речовин; в) збереження форми клітини; г) транспорт речовин у клітину.

Дайте відповідь на запитання

1. Яка функція мітохондрій?

Мітохондрії – це органели, які забезпечують клітину енергією, що витрачається на ріст клітини, утворення складних речовин з більш простих, транспорт речовин по клітині. Мітохондрій у клітині може бути від 1 до 100 000 і більше, помітні лише під електронним мікроскопом. У мітохондріях глюкоза при взаємо­дії з киснем розкладається на вуглекислий газ і воду, при цьому виділяється хімічна енергія, цей процес називається диханням.

 

2.  Чому хлоропласти мають зелений колір?

Хлоропласти — великі органели рослинних клітин, помітні під оптичний мікроскоп, у яких відбуваються процеси фотосинтезу : з води та вуглекислого газу утворюються молекули вуглеводів та кисень, беруть участь у перетворенні енергії в клітинах. В кліти­нах грибів та багатоклітинних тварин їх немає. У них міститься органічна речовина зеленого кольору – хлорофіл.  

 

3. Які функції лейкопластів і хромопластів?

Безбарвні пластиди - лейкопласти – запасають вуглеводи, білки, олії.

Хромопласти забарвлені в різні кольори, крім зеленого: жовтий, червоний, фіо­летовий тощо, ці пластиди надають різного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, осінньому листю тощо.

 

4. Які види вакуоль ви знаєте? Які їхні функції?

Вакуоля — одна з найбільших органел рослинної клітини, добре помітна в оптичний мікроскопа, відмежована від рідини цитоплазми мембраною, наповнена клітинним соком - водним розчином органічних і неорганічних речовин. У клітинах тварин немає вакуоль з клі­тинним соком, однак у деяких одноклітин­них твариноподібних організмів та одноклі­тинних водоростей є скоротливі та травні вакуолі.

Вакуолі рослин забезпечують збереження форми клітини (від тиску клітинна мембрана не розривається, бо над нею є міцна клітинна оболонка, клітина набуває пружності, при посухах запас води втрачається, відбувається в'янення рослин); у вакуолі запасаються прості цукри та органіч­ні кислоти — лимонна, яблучна, щавельна (фрукти та овочі мають кисло-солодкий смак); у клітинно­му соку можуть міститися речовини, забарвле­ні в різні кольори - червоні, сині, жовті (вони зумовлюють забарвлення квіток, плодів), вакуоля частково виконує функції клітинного смітника (накопичує непотрібні клітині речовини).

 

Поміркуйте. Чому зеленіють бульби картоплі, які тривалий час перебували на світлі?

Хромопласти на пластиди інших типів не перетворюються, але лейкопласти за певних умов здатні перетворюватися на хлоро­пласти (це спостерігається у бульбах картоплі, які тривалий час перебували на світлі) або хромопласти, а під час старіння листків, стебел, дозрівання плодів у хлоропластах може руйнуватися хлорофіл, і вони перетворюються на хромопласти.