Інші завдання дивись тут...

НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ.

Дихальні рухи регулює дихальний центр, розташований у довгастому мозку. Його діяльність відбувається під контролем півкуль великого мозку. Частота та глибина дихальних рухів залежить від концентрації вуглекислого газу в крові.

РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ НЕРВОВОЮ СИСТЕМОЮ.

Вдих і видих спричиняються скороченням і розслабленням дихальних м'язів у відповідь на нервові імпульси, які надходять від нервових центрів спинного мозку. У свою чергу активність цих центрів контролюється нейронами, розташованими в дихальному центрі (міститься в довгастому мозку), та нейронами, розташованими в корі півкуль головного мозку.

ДИХАЛЬНИЙ ЦЕНТР. 

Приклади довільної нервової регуляції.

• Людина може довільно на певний час затримати дихання, змінити його ритм і глибину. 

• Вплив на дихальний центр можуть спричинити імпульси, які надходять до нього з різних органів чуття (нюху, зору, смаку тощо). 

• У людини дуже добре розвинені механізми регуляції дихання за участі кори великого мозку і обумовлені участю дихання в утворенні звуків, що забезпечується голосовим апаратом гортані. 

• На дихальний центр впливають також емоції - радість, страх тощо. Коли людина сміється або плаче, вона при цьому здійснює тривалий глибокий вдих і декілька коротких швидких видихів.

Приклади мимовільної нервової регуляції.

• Коли зануритися у холодну воду, то «перехоплює дух» (уповільнюється діяльність серця і на мить припиняється дихання): холод подразнює рецептори, розміщені в шкірі, збудження, яке в них виникає, по чутливих нейронах надходить до дихального центру, далі по довгих відростках рухових нейронів збудження надходить від дихального центру до нейронів спинного мозку, а від них до дихальних м'язів, припиняючи їхнє функціонування, щоб перешкодити воді або агресивним речовинам у повітрі проникнути в легені.

• Вплив на дихальний центр можуть спричинити імпульси, які надходять з  внутрішніх органів (печінки, селезінки, нирок, шлунково – кишкового тракту тощо).

• До прискорення дихання призводить збільшення вмісту вуглекислого газу у повітрі, тому людина, що потрапила у високогір'я, спочатку дихає швидко і глибоко, ніби під час тривалого бігу.

• Прискорене дихання знижує вміст вуглекислого газу у крові, після чого дихальні рухи на кілька секунд призупиняються.

• При рішенні затримати дихання зростання вмісту вуглекислого газу в крові до певного критичного значення активує дихальний центр і запустить механізм вдиху, незважаючи на бажання затримати його.

• Підвищена температура і біль збільшують частоту дихання.

• Якщо людина перебуває у місцевості з чистим повітрям (у горах, в лісі чи в степу), то рецептори носової порожнини, оцінивши склад повітря, надсилають нервові імпульси до дихальних центрів головного мозку, в результаті такої нервової регуляції розширюється просвіт дихальних шляхів і людина починає «дихати на повні груди».

• У непровітрюваному приміщенні частота дихальних рухів зростає вдвічі й навіть більше.

• Чхання і кашель – захисні рефлекси, пов'язані з різким скороченням м'язів і швидким видихом, спрямовані на видалення сторонніх речовин або предметів з дихальних шляхів. Під час кашлю та чхання потрібно рот і ніс прикривати серветкою, щоб не стати джерелом поширення хвороботворних вірусів і бактерій.

Кашель  – різкий рефлекторний видих через рот у разі випадкового подразнення гортані, трахеї або бронхів шматочками їжі, різними твердими або рідкими речовинами та газовими сумішами, запальним процесом, щоб порожнина гортані очистилась від сторонніх часток, захищаючи наступні органи дихання. 

Чхання – різкий рефлекторний видих через ніздрі для видалення надлишку слизу (з речовинами – подразниками рецепторів в слизовій оболонці носа виводяться мікроорганізми). 

• Коли людина позіхає чи зітхає, вона при цьому здійснює повільний вдих і повільний видих. 

• Гикання відбувається, коли діафрагма починає раптово скорочуватися і грудна клітка при цьому швидко розширюється. Повітря повинне надходити у легені, але одночасно міцно закривається голосова щілина. Щоб урівноважити тиск, органи черевної порожнини різко підтягуються угору і при цьому чути характерний звук.

РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАЛЬНИХ РУХІВ. 

Вдих вмикає механізм видиху, а видих — механізм вдиху.

Силу і частоту дихальних рухів контролює дихальний центр за принципом негативного зворотного зв'язку.

Перший вдих. У момент народження, коли дитина припиняє отримувати кисень через плаценту від організму матері, в її крові різко зростає вміст вуглекислого газу, на які реагує центр вдиху: він надсилає нервові імпульси до дихальних м'язів, а їх скорочення забезпечує вдих, так легені вперше наповнюються повітрям – об'єм альвеол і бронхіального дерева збільшується.

Регуляція видиху. 

На розтягування стінок альвеол і бронхіального дерева під час вдиху реагують рецептори стінок, від них нервові імпульси по нейронах надходять до центру видиху. Центр видиху надсилає до центру вдиху сигнали для гальмування вдиху, від центру вдиху команда припиняє скорочення м'язів діафрагми й грудної клітки, при розслаблені яких об'єм легенів зменшується – відбувається видих.

Регуляція вдиху. 

Під час видиху об'єм альвеол і дрібних бронхів зменшується, їхні стінки стискаються, рецептори стінок повідомляють про це до центру видиху, центр видиху зупиняє гальмування центру вдиху. 

З іншої сторони під час видиху збільшується вміст вуглекислого газу в крові, яка надходить до дихального центру, на що реагують клітини центру вдиху й він запускає команду на скорочення дихальних м'язів для збільшення об'єму легенів — відбувається вдих.

РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ ГУМОРАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ.

Гуморальна регуляція дихання здійснюється як реакція на зміни у кількості вуглекислого газу в плазмі крові та гормонами, які виділяються залозами внутрішньої секреції. 

Частота і глибина дихання залежить від хімічного складу крові та вмісту в ній гормонів.

Гуморальна регуляція залежить від кількості СО2 у плазмі крові, яка впливає на дихальний центр. Основним сигналом для активації дихального центру, що, своєю чергою стимулює дихальні рухи, є підвищення вмісту CO2 в плазмі крові, на що реагують хеморецептори, розташовані в стінці судин, що живлять мозок. 

Частота та глибина дихальних рухів залежить від концентрації вуглекислого газу в крові:

Гормон адреналін, який виробляють надниркові залози, здатний безпосередньо впливати на дихальний центр.

Молочна кислота, яка утворюється під час роботи м'язів, може викликати стимулюючу дію на дихальний центр.

Інші завдання дивись тут...