Альгологія (від грец. альга - водорість і логос) - наука, що вивчає водорості.
НИЖЧІ РОСЛИНИ - це найдавніша група рослин на Землі, що об'єднує як одноклітинні та багатоклітинні водорості, тіло яких називається сланню, органи розмноження одностатеві.
У Світовому океані маса водоростей становить приблизно 10 % маси всіх рослин нашої планети.
Загальна характеристика водоростей.
Ознака |
Характеристика |
Кількість клітин |
Одноклітинні (рухомі й нерухомі), колоніальні, багатоклітинні. |
Спосіб живлення |
Автотрофний (окремі види у темноті переходять на гетеротрофний грибний спосіб або поєднують ці два способи) |
Містять хлорофіл та інші пігменти |
У цитоплазмі знаходиться хроматофор (один чи декілька) з пластидами різноманітної форми. Забарвлення залежить від переважаючого в клітинах пігменту.
|
Клітинна оболонка |
Целюлозна або пектинова оболонка, у деяких видів вкривається слизом (допомагає краще утримувати воду і перешкоджає зневодненню) або мінералізується з відкладанням мінеральних солей. |
Тіло |
Слань, або талом. |
Розмноження |
Нестатеве (поділ клітини, спорами) і статеве. Органи статевого (гаметангії) і нестатевого (спорангії) розмноження звичайно одноклітинні. Спорофіт (нестатеве покоління) і гаметофіт (статеве покоління) можуть бути дуже схожими між собою або різко відрізняються. У одних водоростей спори і гамети утворюються на одній і тій же рослині, у інших – на різних рослинах. |
Рух |
плавають на поверхні води, мешкають у її товщі або прикріплені до дна |
Обмін речовин через поверхню |
необхідні поживні речовини та вуглекислий газ водорості вбирають з води через поверхню тіла, так само у воду виділяють непотрібні їм речовини |
Мешкають |
Майже всі водорості – водні рослини, лише деякі з них на суходолі здатні оселятися лише на зволожених ділянках: на корі дерев, у розколинах скель, у верхніх шарах ґрунту |
Розміри різні |
від мікроскопічних (хламідомонада, хлорела) до гігант них по кілька десятків метрів завдовжки (ламінарія). |
Кількість видів |
більше 30 тисяч видів водоростей. |
Слань, або талом – тіло організму, що не розчленоване на органи.
Характеристика слані водоростей.
• Форма слані одноклітинна (діатомові водорості, хламідомонада, хлорела, євглена зелена); колоніальна (вольвокс); багатоклітинна у вигляді нитки (спірогіра, улотрикс), у вигляді кущика (кладофора), у вигляді пластинки (ульва, ламінарія).
• Придонні форми зазвичай прикріплена до ґрунту ризоїдами чи базальним диском, тому водорості рідко відриваються від субстрату.
• Міцна і пружна, як правило, не суцільна, а розсічена, що знижує опір води.
• У деяких водоростей є спеціальні повітряні пухирці, які утримують слань біля поверхні води, де є можливість максимального вловлювання світла для фотосинтезу.
Пігменти (від лат. пігментум - фарба) – речовини в клітинах, що надають забарвлення.
Характеристика пігментів водоростей.
• Пігмент хлорофіл (від грец. хлорос - зелений і філон - листок) міститься в хлоропластах (дуже різноманітних за формою, їх кількість у клітинах від одного до багатьох).
• Можуть містити й інші пігменти (бурі, жовті, червоні), забарвлення залежить від переважаючого в клітинах пігменту.
• Різні пігменти вловлюють певний спектр світла: зелені водорості мешкають в мілководних зонах (хлорофіл вловлює червоний спектр), бурі водорості мешкають на значній глибині (бурий пігмент фукоксантин вловлює синій спектр), червоні водорості мешкають найглибше на глибині до 268 м (пігменти фікоеритрин, фікоцианін поглинають зелені, фіолетові і сині промені).
Приклади симбіозу з водоростями:
• Великі одноклітинні організми зберігають водорості у цитоплазмі (водорість забезпечує променяка киснем, а променяк надав водорості притулок та їжу — вуглекислий газ).
• Інфузорія-сурмач захоплює і зберігає у цитоплазмі одноклітинні водорості хлорели
Нестатеве розмноження водоростей:
• вегетативне внаслідок поділу клітини навпіл, розпадання колоній, частинами талому;
• спеціальними клітинами нестатевого розмноження – спорами або зооспорами, які можуть утворюватися або в звичайних клітинах талому водорості, або в спеціальних одноклітинних спорангіях чи зооспорангіях.
Статеве розмноження водоростей:
• ізогамія (від грец. ізос - рівний і гамос - шлюб), коли зливаються дві рухливі, однакові за розмірами статеві клітини;
• анізогамія (від грец. анізос - різний і гамос) - одна з рухливих статевих клітин більша за розміром;
• оогамія (від грец. оон - яйце і гамос) - більша за розміром статева клітина стає нерухомою, її називають яйцеклітиною, рухому гамету називають сперматозоїдом;
• кон'югація (прямий обмін частиною спадкової інформації).
Водорості поділяють на 10-12 відділів, основними з яких є
• відділи багатоклітинних водоростей — бурі, червоні та зелені;
• найпоширеніші відділи одноклітинних водоростей — діатомові, одноклітинні зелені водорості.
Порівняльна характеристика основних відділів водоростей.
Ознака |
Зелені водорості |
Діатомові водорості |
Бурі водорості |
Червоні водорості, або Багрянки |
Кількість видів |
15 – 20 тисяч |
близько 15 тисяч |
1,5 тисяч |
4 тисячі |
Форма існування |
одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні |
одноклітинні або колоніальні |
виключно багатоклітинні організми |
Багатоклітинні |
Середовище існування |
Переважно прісні водойми, рідше - морська вода, вологі ґрунти, кора дерев, навіть сніг |
Ґрунт, прісні та солоні водойми |
Виключно солоні водойми, на глибині до 50 м |
Морські водойми на глибині до 268 м, кріпляться до дна та підводних предметів, деякі — у прісній воді, одиниці - у вологому ґрунті. |
Форма слані |
Одноклітинні, багатоклітинні (нитчасті й пластинчасті), колоніальні. |
Різної форми, наявність кремнієвого панциру |
Багатоклітинні, мають найскладнішу будову з усіх водоростей (у деяких клітини зібрані в декілька рядів і нагадують тканини). |
Багатоклітинні, пластинчасті, розгалужені |
Склад клітинної оболонки |
Целюлоза, пектин |
Целюлоза |
Целюлоза, пектин |
Целюлоза, пектин, мінеральні солі |
Особливості |
Переважає пігмент хлорофіл |
Наявність кременистого панциру, що складається з двох частин |
Буре забарвлення талому, чітке чергування поколінь |
Червоне забарвлення, можуть жити на найглибших глибинах |
Пігменти |
Хлорофіл (зелений), можуть бути й допоміжні - оранжеві й жовті |
Хлорофіл (зелений), коричневий |
Крім хлорофілу - велика кількість оранжевих і жовтих. |
Крім хлорофілу - червоні й жовті. |
Запасні речовини |
Крохмаль |
Крохмаль |
Ламірин, йод |
Багрянковий крохмаль |
Розмноження |
Нестатеве (вегетативно частинами слані, зооспорами), статеве (кон'югація, ізогамія, анізогамія, оогамія) |
Нестатеве (поділ клітини), статеве |
Нестатеве (вегетативно частинами слані, зооспорами), статеве (Ізогамія, анізогамія, оогамія) |
Нестатеве (вегетативно рідко, нерухомими спорами) , статеве (оогамія) |
Значення в природі |
Водоростями живляться інші тварини, виділяють кисень, утворюють біомасу, очищують водойми
|
Водоростями живляться інші тварини, виділяють кисень, утворюють біомасу, осадові породи
|
Водоростями живляться інші тварини, виділяють кисень, утворюють біомасу |
Водоростями живляться інші тварини, виділяють кисень, утворюють біомасу |
Значення для людини |
Вживають у їжу ульву, роблять ліки і біологічні добавки, використовують на корм |
Осадові породи використовують в промисловості, як будівельний теплоізоляційний та звукоізоляційний матеріал |
Вживають у їжу ламінарію, добувають барвники, клейкі речовини, захисні плівки для документів |
Вживають у їжу порфіру, отримують агар-агар, добувають барвники |
Представники |
хламідомонада, хлорела, дуналієла, евдорина, євглена зелена, вольвокс, ульва, спірогіра, улотрикс, кладофора, хара |
пінулярія, навікула, цимбела, лікмофора, гомфонема, піргодіскус, трицератіум, планктоніела, лентакрінус |
макроцистіс, диктіота, ламінарія, фукус |
порфіра, батрахоспермум, калітамніон, делесерія, немаліон, церамій, кораліна |
Вважають, що всі відділи водоростей походять від різних груп одноклітинних організмів, а тому між ними не існує близьких зв'язків.
Спільне між нижчими споровими рослинами (водоростей) і вищими споровими рослинами:
• група, до якої відносились попередники наземних рослин;
• спосіб живлення рослинний – фотосинтез;
• клітини мають хлоропласти.
Відмінне між нижчими споровими рослинами (водоростями) і вищими споровими рослинами:
• наявні одноклітинні організми;
• у багатоклітинних водоростей значно простіша будова : відсутні тканини та немає поділу тіла на органи — листки, стебла, корені тощо.
ЗНАЧЕННЯ ВОДОРОСТЕЙ В ЕКОСИСТЕМАХ.
Позитивне значення водоростей для природи.
1. Утворюють у водоймах біомасу, якою живляться інші організми.
2. Збагачують воду киснем, який необхідний мешканцям водойм для дихання, та повітря над водоймами.
3. Мікроскопічні ґрунтові водорості впливають на структуру ґрунту, беруть участь у ґрунтоутворенні;
4. Панцирі діатомових водоростей містять кремнезем, коли вони осідають на дні, то утворюють осадові породи.
5. Бурі водорості утворюють підводні ліси, де живуть мешканці дна.
6. Червоні водорості разом з кораловими поліпами формують океанічні острови.
7. Червоні водорості можуть жити на дуже великих глибинах, що важливо для підтримування життя інших живих істот за цих умов.
Негативне значення для природи – за масового розмноження утруднюють руйнують гідроспоруди, зумовлюють «цвітіння» води.
ЗНАЧЕННЯ ВОДОРОСТЕЙ ДЛЯ ЛЮДИНИ.
Позитивне значення водоростей для людини.
1. Використовує водорості в їжу (бура водорість ламінарія, червона водорість порфіра, зелена водорість ульва в Японії та Кореї, штучно вирощують на морських фермах).
2. Використовує на корм худобі.
3. Органічний мул використовують як добриво.
4. З червоних водоростей отримують агар-агар, який використовують у кондитерській промисловості (.відомі ласощі – пастил, мармелад, зефір), при виготовленні фарб, косметичних гелів, дослідники використовують при вирощуванні культури бактерій, мікроскопічних грибів та водоростей).
5. Водорості є сировиною для виготовлення ліків, паперу тощо.
6. З бурих водоростей добувають солі калію, йоду, брому, вітаміни тощо.
7. Водорості використовують також при виготовленні тканин, розчинних хірургічних ниток, синтетичних матеріалів тощо.
8. Здатність вбирати розчини органічних речовин використовують у біологічних методах очищення забруднених вод.
9. Слугують сировиною для виготовлення ліків і біологічно активних добавок, адже містять багато мікроелементів та вітамінів.
10. Осадові породи діатомових водоростей використовують для виробництва вибухівки – динаміту, як фільтри в нафтохімічній та харчовій промисловості, будівельний теплоізоляційний та звукоізоляційний матеріал.
11. З бурих водоростей добувають барвники, клейкі речовини, захисні плівки для документів.
Негативне значення для людини - за масового розмноження утруднюють судноплавство, рибний промисел, руйнують гідроспоруди.