§ 6 Слово як компонент речення та частина мови
Вправа 44.
1) завжди, слово, люди, шанували, мудре.
2) Люди завжди шанували мудре слово.
Вправа 45.
Далеко-далеко звідси жив собі добрий чарівник. Коли ви потрапили в таємничу казкову країну вперше? Серед квітів ми побачили працьовиту бджілку.
Вправа 46.
|
Водить осінь хороводи то із листя, то з дощів. ===== |
|
Ах, як довго у неволі, у темниці ми були. ==== |
|
Та вернулися тумани. ======= |
Вправа 47.
1) Слово до слова — зложиться мова. Краще не обіцяти, як слова не держати. Від теплого слова і лід розмерзає. Гостре словечко коле сердечко. Не кидай словами, як пес хвостом.
2) Сло́во до сло́ва — зло́житься мо́ва. Кра́ще не обіця́ти, як сло́ва не держа́ти. Від те́плого сло́ва і лід розмерза́є. Го́стре слове́чко ко́ле серде́чко. Не кида́й слова́ми, як пес хвосто́м.
Складіть невелику розповідь, використавши в ній уподобане прислів'я.
Вправа 48.
1) Інший заголовок: «Частини мови», «Диво калинове – частини мови!».
2) Відомі частини мови, про які йдеться у вірші: іменник, дієслово, прикметник, числівник, займенник, прислівник, сполучник, частка, вигук.
Не дорахували службової частини мови прийменника.
У вірші згадуються 9 частин мови (6 самостійних частини мови, 2 службові частини мови, вигук).
Вправа 49.
1) Заголовок: «Вересень», «Перший місяць осені».
2)
|
Назва частини мови |
Що означає |
На які питання відповідає |
Приклади з вірша |
|
Іменник |
предмет |
хто? що? |
назва, місяць, осінь, вересень, рослина, верес, липа, значення, бджільництво, Україна, Полісся, природа, особливості, ніч, земля, туман, трава, паморозь, день, літо, дощ |
|
Прикметник |
ознаку предмета |
який? яка? яке? які? |
пахучою, велике, довшими, прохолоднішими, густі, вересневі, тепле, холодні |
|
Займенник |
указує на особу або предмет |
хто? що? чий? який? |
ця, вона, свої, вони |
|
Числівник |
кількість, порядок предметів при лічбі |
скільки? котрий? котра? котре? котрі? |
першого |
|
Дієслово |
дію предмета |
що робити? що зробити? |
пов'язують, має, цвіте, стають, стеляться, біліє, нагадують, приносять |
|
Прислівник |
ознаку дії |
як? де? куди? звідки? коли? |
уранці, нерідко, іноді, часом |
Вправа 50.
Вправа 51.
Усі частини мови поділяються на (В) самостійні та службові частини мови, вигук.
Вправа 52.
1) Із поданих прикметників (багата, барвиста, бурштинова, золота, кольорова, ошатна, пишна, прозора, яснолиста, кучерява, ніжна, печальна, розкішна, жовтокоса, різнобарвна) три, якими найчастіше описують осінь в художніх текстах: багата (бо щедрий врожай), золота (бо жовтіє листя), печальна (бо опадає листя, відлітають птахи, ховаються тварини).
3) Прийшла (дієслово) золота (прикметник) осінь (іменник).
Вправа 53.
1) Самостійні частини мови: прийшла, осінь, листя, жовкне, шелестить, грає, світлі, сонця, різними, барвами, середини, вересня, птахи, відлітають, вирій, наші, пращури, побачивши, небі, ключ, журавлів, приказували, чужої, сторононьки, вертайтеся, додомоньку, цьому, годилося, загорнути, хустку, грудочку, землі, тримати, її, весни, помітивши, перший, журавлиний, повертався, вирію, ту, грудочку, відразу, закопували, полі, городі, це, означало, весна, буде, щедрою, буйною.
Службові частини мови: й, у, із, в, з, при, що, чи, та.
Прикметник означає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? (різними, чужої, журавлиний, щедрою, буйною). Прислівник означає ознаку дії та відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли?
2) Текст про вересень у вашій місцевості.
Вправа 54.
4) «Слово як частина мови»
|
Характеристика |
Приклади |
|
дає назву всім предметам, діям, явищам, відображає наші почуття |
Стіл, парта, дошка, читаємо, пишемо, малюємо, грім, дощ, снігопад, веселий, весело, швидкий, швидко |
|
складається з послідовності звуків, які на письмі позначаються буквами |
бджола [б дж о л а], волосся [в о л о с': а], під’їзд [п і д й ї з д], яблунька [й а б л у н' к а] |
|
має наголошений склад |
Сло́ – во, до́ш – ка, не – що – да́в - но |
|
може мати корінь, префікси, суфікси |
поїздка – префікс по-, корінь –їзд-, суфікс –к-, закінчення –а |
«Слово як компонент речення».
|
має певне значення |
лексичне значення слова подається в тлумачному словнику |
|
у реченні пов'язане з іншими словами |
утворює словосполучення щедра осінь, наближався швидко, мчав на коні |
|
у реченні може бути підметом, присудком, другорядним членом речення |
Стіл стояв посередині кімнати. Книжка лежала на столі. Мама принесла столові прибори. |
|
має граматичні ознаки: відмінок, число, рід... |
слово (Н.в., одн., с. р.), книжками (Ор.в., мн.), книжка (Н.в., одн., ж.р.) |
|
може належати до самостійних або службових частин мови та вигука |
книжка, лагідний, незабаром, ходить, перший; на, до, але, й; ой |
Вправа 55.
1) Щотижня, шістсот, апетит, четвер, цукерка, читання, аеропорт, улітку.
2) Діду́сь, п'я́тниця, череви́ки, аква́ріум, колекти́в, посере́дині.