Вправа 10.

Завдання 2.

У вірші перераховані  частини мови: іменник, дієслово, прикметник, числівник, займенник, прислівник, сполучник, частка, вигук. У вірші не дорахувалися прийменника. Всього 6 самостійних частин мови (іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово), три службових частини мови (прийменник, сполучник, частка) та вигук. 

 

Вправа 11.

Завдання 1.

Варіант 1.

Перший місяць осені.

Варіант 2.

Вересень.

Варіант3.

Природа у вересні.

Завдання 2.

Іменники : назва, місяць, осінь, вересень, рослина, верес, липа, значення, бджільництво, Україна, Полісся, природа, особливості, ночі, земля, тумани, трава, паморозь, дні, літо, дощі.

Прикметники: пахучою, велике, довшими, прохолоднішими, густі, тепле, холодні..

Займенники: вона, свої,.

Числівники: першого.

Дієслова: повязують, має, цвіте, поширена, стають, стеляться, біліє, нагадують, приносять.

Прислівник: уранці, нерідко, іноді, часом.

 

Вправа 12.

1 Морфологія — це ( В) розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови

2 Усі частини мови поділяються на (В) самостійні та службові частини мови, вигук 

 

Вправа 13.

                     Службові частини мови.

Сполучники: і, й. чи.

Прийменники:  із, у, в, з, при, до.

                       Самостійні частини мови.

Іменники: середина, вересня, птахи, вирій, пращури, небо, ключ, журавлі, сторононька, хустка, грудочка, земля, весна, поле, город, весна.

Прикметники: чужої, журавлиний, щедрою, буйною.

Займенники: наші, її.

Числівники: перший.

Дієслова: відлітають, приказували, вертайтесь, загорнути, годилося, тримати, повертався, закопували, означало, буде.

Завдання 1.

Варіант 1.

Службові : і, й, у,в, з, при, до.

Самостійні: вересня, пращури, журавлі, щедрою, перший, відлітають, земля. 

Прикметники називають ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? яке? Змінюються за відмінками та родами, числами.

Прислівники – незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії, вказує на те, де і коли відбувається дія. Відповідає на питання як? де? куди? коли? звідки? чому? навіщо ? в якій мірі?

Варіант 2.

Службові : і, й, у,в, із, при, до.

Самостійні: вирій, ключ, журавлиний, наші, приказували, її. 

Прикметники називають ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? яке? Змінюються за відмінками та родами, числами.

Прислівники – незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії, вказує на те, де і коли відбувається дія. Відповідає на питання як? де? куди? коли? звідки? чому? навіщо ? в якій мірі?

Завдання 2.

  Ми живемо у помірному кліматичному поясі. Тому у нас добре виражені всі чотири пори року. У вересні дні стають коротшими, а ночі довшими. Холодає. Дощових днів все більше.У цей час у лісі багато грибів. Дозріває урожай. Птахи збираються у вирій, щоб летіти у теплі краї. Не чути веселого  пташиного співу. Листя на деревах жовтіє . Ліси набувають жовто-багряного кольору. 

 

Вправа 14.

Завдання 1.

Золота, жовтокоса, багата.

Барвиста, бурштинова, золота, кольорова, жовтокоса осінь, адже в цю пору жовтіє листя на деревах, ліси стають жовто-багряними. Осінь – пора,  багата на стиглий врожай.

Завдання 2.

Прийшла золота осінь

Завдання 3.

Прийшла(дієслово) золота(прикметник) осінь(іменник).

 

Вправа 15.

В українській мові є шість самостійних і три службові частини мови та вигук. Самостйними частинами мови є числівник, займенник, прикметник, іменник, прислівник, дієслово. Службовими частинами мови є частка, прийменник, сполучник. Розглянемо кожну з них.

Числівник - це частина мови, що означає кількість предметів або їх порядок при лічбі. Відповідає на питання скільки? котрий? який? Розрізняють кількісні (наприклад, один, два) й порядкові (наприклад, перший, другий) числівники.  

Займенник - частина мови, що вказує на особу, предмет, не називаючи їх. Відповідають на ті ж питання, що й іменники- хто? що? Змінюються за відмінками та числами, займенники 3-ої особи однини змінюються за родами (він - ч.р., вона - ж.р., воно - с.р.).

Прикметник - це частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? Змінюються за числами, відмінками, а в однині і за родами. Прикметники завжди стоять у тому числі, роді й відмінку, що й іменники, з якими вони пов'язані. Початкова форма - форма чоловічого роду в називному відмінку однини. 

Іменник - це частина мови, що означає назву предмета, відповідає на питання хто? що? За значенням поділяються на назви істот (хто?) та неістот (що?). Змінюються за числами ( однина, множина), родами ( чоловічий , жіночий, середній) в однині та відмінками. Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника, у реченні виступає підметом. Розрізняють загальні (назви, що є спільними для багатьох предметів, істот, явищ; пишуться з малої літери) та власні (назви, що означають прізвище, ім'я, клички тварин, назви міст і т.д.; пишуться з великої літери).

Прислівник - це незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, вказує , де, коли і як відбувається дія. Відповідає на питання як? де? куди? коли? звідки? чому? навіщо? в якій мірі? Наприклад, ласкаво, позаду, вперед, вдень, звідусіль. Прислівник не має закінчень. Виступають другорядними членами речення.

Дієслово - це частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? Неозначена форма дієслова - це початкова форма дієслова, що відповідає на питання що робити? що зробити? Змінюються за числами: однина (що робить? що робив? що робитиме? ) і множина (що роблять? що зробили? що зроблять?), часами (теперішній, минулий, майбутній). Дієслова минулого часу в однині змінюються за родами (чоловічий що робив? що зробив?, жіночий що робила? що зробила?, середній що робило? що зробило?). Усі дієслова поділяються на дві дієвідміни. У реченні найчастіше виступають присудком.

Прийменник - це службова частина мови, служить для зв'язку слів у реченні. Він найчастіше вживається разом з іменником. Прийменник не є членом речення. З наступними словами у реченні завжди пишуться окремо. 

Сполучник - службова частина мови. І, й, та, а, але - це сполучники, вони сполучають між собою слова і речення. Вони не є членами речення.