Інші завдання дивись тут...

Вправа 11. Синоніми.

Говорити – каза­ти, промовляти, балакати, мовити, ректи, ґелґотати, теревенити.

Мовити – говорити, казати, промовляти, висловлюватися. .

Мова для мене — це необхідний засіб для спілкування, читання, навчання та пізнавання.

 

Вправа 12.

2) Мовна (діяль­ність), усне та письмове (спілкування), гарна та мелодійна (мова). Мова мелодійна, гарна, емоційна, приємна, багата.

 

Вправа 13.  

3) Незрозуміле «торохтіння» перетворилося на зрозумілий уривок з оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» за рахунок групування слів у речення, використання розділових знаків, інтонації.

Роль паузи між словами: відділити слова, фрази, висловлювання стає зрозумілим.

Інтонація висловлювань змінюється щодо розділових знаків в реченні.

 

Вправа 14.

Діалог внука з бабусею відносимо до мовленнєвої діяльності – говоріння.

 

Вправа 15.

2) Байка Езопа «Вовк і коза» вчить не дати себе ошукати. Ситуації, в яких така байка допоможе: не піддаватися на вмовляння прогуляти уроки, зробити легковажну витівку.

3)

— Ме-е-е! Ме-е-е! Як гарно в горах, коли все зеленіє. Яка краса!

— От біда, не видеруся. Але ж коза може сюди скочити. Це їй за­виграшки. А там...Як би заманити сюди кізку? Ет, що тут мудрувати? Хіба важко? Хитрість допоможе всюди, отже, без неї не обійдешся. День добрий, біленька кізко!

— День добрий.

— А чого це ти пасешся на скелях? Що ти там знаходиш? Чи тобі кращого місця немає?

— О, тут такі смачні гілочки!

— Та кинь ти їх. Ходи сюди, поглянь, яке тут пасовисько. Яка трава висока, які буйні кущі! Ти такого харчу зроду-віку не бачила.

— Дякую, любий вовче, але мені й тут добре.

— Ого! А який тут виноград! А я й не бачив! І коли він устиг викинути такі товсті смачні пагони?

— І на горі є виноград, скільки хочеш!

— Далебі, не такий смачний, як тут. Ходи-но сюди, покуштуєш — спасибі мені скажеш.

— Ой вовче, вовче! Здається мені: кло­почешся не так про мій живіт, як про свій! Хіба ні?

 

Вправа 16.

2) Придумайте продовження історії.

3) У мами героя була обідня перерва.

Друзів хлопця звали Петько Софіян та Вадим.

4) В описаній ситуації 5 осіб: оповідач, Вадим, Петько, мати, Петькова мама, чоловік. Наче з-під землі виросла (з'явитися раптово, зненацька), ніби скеля з плечей зсунулася (відчутти полегшення). Дія відбувається наприкінці весни («Квіти цвітуть. Бджоли літають. Пташки щебечуть).

5) Роздуми передаються за допомогою внутрішньої монологу до самого себе. Слова може, ніби, згадав передають сумніви, невпевненість у дотримані обіцянки.

6) План до оповідання Євгена Дудара «Треба»

Інша назва оповідання: «Важке слово».

Основна думка: слово не повинно розходитися з ділом.

Автор засуджує такі риси людського характеру: марнослів’я, безвідповідальність. Герой оповідання тричі давав собі слово («Вивчу уроки … Одразу ж…», «Поприбираю геть усе», «Почну із завтрашнього дня»). Важче дотримати слова, даного собі, адже така безвідповідальність непомітна для інших.

7) Дав слово – тримай! Не кидай словами, як пес хвостом. Більше діла – менше слів.

8) Щоб не засмучувати маму, хлопець повинен вчасно та сумлінно виконувати домашнє завдання, дотримувати свого слова, не бешкетувати.

9) Оповідання про випадок зі свого життя на тему «Почну з ранкової зарядки».

 

Вправа 17.

1) Виразно, ведмідь, дзиґа, милосердний, понеділок, приязний, узимку, шістнадцять.

2) Дециме́тр, сантиме́тр, чере́мха, учо́ра, океа́н, право́руч.

Інші завдання дивись тут...