ВСТУП

1. «Повість минулих літ» упорядкував (Б) Нестор Літописець.

2. Одну з перших бібліотек у Києві організував (Г) Ярослав Мудрий.

3. Фоліант — це (Г) об'ємна книга великого формату.

4. Рукописними називають давні книги, які були написані на пергаменті — переважно телячій шкурі, обробленій так. що вона перетворювалася на тонкий матеріал, придатний для письма (на виготовлення однієї великої рукописної книги витрачали шкуру череди телят, книги були на вагу золота). Відомі рукописні книги – «Руська правда»,  «Ізборники» Святослава, « Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про Ігорів похід» невідомого автора, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, серед багатьох Євангелій відоме «Пересопницьке євангеліє» ( книга збереглася до наших часів і нині є національною святинею, на ній присягають президенти на вірність українському народові) та ін.

5. Ярослав Мудрий був дуже освіченим і любив читати. В XI ст. при церкві святої Софії Київської Ярослав Мудрий організу­вав освітній центр, там було створено першу в Київській Русі бібліотеку, де із грецької на старо­слов'янську мову перекладали книги церков­ного та світського змісту.

6. Нестор Літописець – чернець з Києво-Печерського монастиря, який був літописцем. Створив «Повість минулих літ», завдяки якій ми знаємо давню істо­рію нашого краю.

7. З 1460 р. у Львові працювала друкарня Степана Дропана, цю справу продовжив славетний Іван Федоров, якого називають першодрукарем, надрукував «Апостол», «Буквар».

8. Після хрещення Русі для перекладу церковних книг з грецької було запозичено абетку болгар, так виникла старослов'янська мова, яку ще  називають староболгарською та церковносло­в'янською. Абетку створили брати Кирило й Мефодій. які жили в Болгарії в IX ст.

9. В поетичних рядках І. Франко, на мою думку, такими перлами називає знання, які черпаються з книжкових сторінок.

10. Книга відрізняється від книжки, оскільки книгою називають велике за обсягом видання, що має мистецьку чи історичну цінність. У церкві можна бачити Книгу Книг — Святе Письмо.

11. Твори, які не читають, називають мертвими. А прочитана книжка не забувається, неписана недаремно, корисна – збагачує новими знаннями, у руках читача проживає наступне життя, живе через покоління - вічна.

12. У підручнику я бачу «Пересопницьке євангеліє». Книга велика, рукописна. Сторінки розмальовані. Букви фігурні, цікавої форми старослов’янської абетки. Кожний текст обрамлений у малюнок на церковну тему, відчувається український стиль. Багато червоного кольору. Книга велика, товста, має багато сторінок. Дуже дорогоцінна, як в прямому розумінні, так і в переносному – нині вона є національною святинею.

13.1. Перша книга, яка тобі запам'яталась.

13.2. Знайти в мережі Інтернет інформацію про те, люди яких професій причетні до виготовлення сучасних книжок. Назвати ці професії й коротко охарактеризувати їх особливості (за бажанням).

  

 

  • Машына
    Все гарно написано менє подобаеться
    17 березня 2015 16:42