Птахи відлітали у вирій. А молодий білокрилий лебідь не зміг піднятися у повітря. У нього було зламане крило.       До ставка, на якому птах залишився зимувати, навідався рибалка. Побачив пташину, дав поїсти крихти хліба. Тепер часто він навідувався до ставка

   Зайчик – обережна й ляклива тваринка.    Узимку він носить білу шубку замість сірої. У зайчика хвос­тик короткий. Його передні лапки довші, ніж задні.    Прудкий зайчик швидко втікає від ворогів.   ***    

    Написано дуже багато книг. Вони цікаві та різні.     Їх впевнено можна назвати друзями. По-перше, їхні сторінки можуть розповісти багато цікавого, допомагають пізнавати світ, дарують нам знання. По-друге, завдяки дружбі з ними ми стаємо цікавими співрозмовниками. По-третє,

   Юрко, Іван та Катруся часто ходили до лісу. Знали там усі стежинки, адже їхнє село було зовсім поруч.     Одного дня, друзі побачили на протоптаній стежині поранену косулю. Немічна тварина мовчки кликала на допомогу. Катруся обережно підійшла до неї. Ніжно погладила

Розповідь до ілюстрації у підручнику    Учні нашого класу захотіли піти в ліс на прогулянку. Вчителька запропонувала взяти кошики, адже о цій порі можна назбирати багато грибів. Софійка довго розпитувала у вчительки як розрізнити їстивні гриби.     Ось уже чудова лісова

   Моя домашня улюблениця називається Мурка.   Вона чорного кольору, на передніх лапках має дві біленькі плямки. Шерсть її густа і пухнаста. Довгі вуса сірого забарвлення. На мордочці на мене дивляться  двоє зелених спостережливих очей. У нічній темряві вони світяться, як

     Кожна казка найкраща по-своєму. Адже сьогодні тебе чомусь навчить одна казка, а завтра інша збагатить своїм досвідом. Всі вони цікаві та дуже різні. Казок у світі настільки багато, що  жодна людина не прочитала їх усіх.   

- Добрий день. Вибачте, ви не підкажете мені котра година. - На жаль,ні. Сьогодні я забув свій годинник. Може,хтось інший зможе тобі допомогти. -  Добрий день. Вибачте, ви не підкажете котра година. У мене зупинився годинник. - Одну хвилину. Зараз рівно восьма. - Дуже дякую. Тепер я зможу

       На тему ввічливості можна написати багато цікавих малюнків.        На одному з них моя уява бачить маму, котра нахилилась над ліжком донечки зі словами «Доброго ранку». Пора вже вставати. Скоро почнуться уроки у школі. А ось уже вчителька

Способи спілкування    Люди спілкуються мовою, жестами, барвами голосу, його інтонацією. Ніжними обіймами мама і дитина виражають свою любов. У лісі ми голосно гукаємо до друзів, щоб не заблукати. Відомий жест «привіт» підкреслює радість від зустрічі. Махаємо рукою

      Українська мова є моєю рідною мовою.       Ця барвиста мова лунала у колискових піснях мого дитинства. Нею розмовляли мої предки. Тому українська мова є мовою спілкування моїх батьків. Вони навчили мене любити її, не засмічувати поганими словами.  Вона

  Мені подобається поезія. Також з великим захопленням читаю казки.   Нещодавно я прочитала збірку  «Веселі вірші» та «Трікі-трілі, трілі-тон». Це жартівливі щедрівки та колядки, дотепні загадки, цікаві лічилки та скоромовки, народні та дитячі пісеньки,

   Нещодавно подібне запитання я задала мамі. Моя перша книга називається «Абетка». Впорядкував її Іван Малкович, видало видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».      Це невелика збірка цікавих віршиків для маленьких дітей. Так я дізналась про

Дощ. Вітер хмари всі збере І на землю щось впаде. Мокрі квіти та трава. Не гуляє дітвора.   Іній. Дощ заплакав взимку На голенькі гілки. Одяг кришталевий, Чудові узори Приніс для природи.   Блискавка. Небо синню вкрилось, Вітром зашуміло, Раптом засвітилось Та загуркотіло.   Град.

- Привіт! - Привіт! - Як твої справи? - Все гаразд. Правда, є одна проблема. Без словників не зможу впоратись із завданням. - Які з них ти шукаєш? - Тлумачний та орфографічний. - Можу тобі допомогти. Моя мама вчителька, тому у нас вдома є багато різних словників. Пішли зі мною, там я тобі їх