Розв'язник до підручника "Українська література 5 клас Авраменко О.М."
Сторінка 35.
1. До зачину в казці належить речення (Г) «Жили собі колись два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати».
2. Щоб вилікувати королівську дочку треба було (Б) відрубати глухого кутка й підкурити його.
3. Приказкою «Заздрісна людина від чужого щастя сохне» можна охарактеризувати (Б) дядька.
4. Казка «Про правду і кривду» відрізняється від міфу тим, що у ній добро перемагає зло, по дорозі головні герої задають питання трьом перехожим , небіж допомагав людям три рази, міфічні істоти - чорти, яких бачимо у казці, відображають тільки темну сторону людських якостей : зробити зло, всі події ніби реальні.
5. Казка має такі ознаки: добро перемагає зло, міфічні істоти-чорти набувають людських рис, вигадані події сприймаються як реальні, по дорозі зустрічають трьох перехожих , небіж три рази допомагав людям, герої наділяються надзвичайними можливостями . Будова казки проста : зачин, основна частина, кінцівка.
6. У казці «Про правду і кривду» не варто повторювати погані учинки небожа : розчаровуватись у житті, втрачати віру у себе та краще майбутнє, спробу вкоротити собі життя.
7. Навіть у кінці казки дядько не зрозумів, що краще жити правдою, а не кривдою. Самолюбство та заздрість змусили його повернутись у ліс. Але зло карається, не встиг він заховатись на дереві і жахливий кінець чекав на нього.
8. Чорти уособлюють собою зло, голод та спрагу, хворобу.
9. Казка навчає бути чесним, працьовитим, не заздрити, допомагати іншим, не впадати у відчай.
10. На мою думку, зустріч небожа з чортами є фантастичною подією. Але спроби вкоротити собі віку, зневіра та відчай наближають людей до зустрічі з цими істотами.
11. Малюнком можна передати епізод зустрічі небожа-короля зі своїм дядьком-купцем.
На передньому плані король з красунею королевою. Вони розмовляють зі старим купцем. На задньому плані два кораблі.
12. — А що, дядьку, як краще жити: правдою чи неправдою?
— Е-е-е!.. Де ти тепер знайдеш правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда.
— Ні, дядечку! Є правда — правдою краще жити.
— Ходімо на суд.
— Та чого ж ми таки підемо на суд? Краще давайте підемо по дорозі та спитаємо чоловіка, якого зустрінемо; як скаже, так і буде. Ваша правда — уся моя худоба буде вам; моя правда — ваша худоба буде мені. Так спитаймо до трьох раз.
— Ну, добре.