Інші завдання дивись тут...

Сторінка 145

1. Оповідач наголошує на тому, що він заспіває (розкаже) (Г) бувальщину.

 

2. У рядках «Розкажу вам, як боролись Наші прадіди колись, Як за щастя України Ріки крові пролились» використано (В) гіперболу Г.

 

3. Відповідність.

1. «... пас овець гладких, Грів їх вовною м'якою, Одганяв вовків від них» (А) Волос.

2. «...на чорних хмарах Вічно землю об'їздив, Часом плакав, як дитина, Часом сурмами будив» (Б) Перун.

3. «Над дрімучими лісами. По пустелі степовій ...літав на крилах, Грав на кобзі золотій» (Г) Стрибок.

 

4. У книжці Олександра Олеся «Княжа Україна» зображено період в історії України, коли на престолі сиділи князі (княжа доба).

 

5. Язичники – це люди, котрі до прийняття християнства поклонялися давнім язичницьким богам. У вірші видно, що йдеться про язичництво, оскільки люди поклонялися багатьом давнім богам (Дажбог, Волос, Стрибок, Перун, Купало), вірили в існування русалок, водяників, лісовика, мавок та інших фантастичних істот-духів.  

 

6. Рядки поезії мохом поросло (минуле), за водою попливло (забуте) належать до фразеологізмів. Те, що мохом поросло, можна було побачити  до цього, тобто в минулому. Те, що за водою попливло, пішло за течією  або осіло на дні, без додаткових зусиль, звісно, не повернеться, тобто забудеться.

 

7. Що ви знаєте про мавку, водяника й лісовика?  Водяників ще називали хапунами, бо вважалося що вони хапали людей у воді, щоб втопити.

 

8. Природа України у вірші Олександра Олеся «Заспів» постає первозданною. Вона не урбанізована великими містами («блукали по страховищах-лісах»), характеризувалась бережним ставленням до неї («з природою змагались тільки з вірою в серцях»), без екологічних лих («була живою вся природа навкруги»), з нерозораними степовими просторами  («синім степом без дорог») та високими зеленими пагорбами («на горах Славний Київ наш постав»).

 

9. У рядках поезії « І чому так довго в хмарах сонце рідної землі» зашифрований смуток автора, адже на час написання твору Україна ще не була проголошена незалежною. 

 

10. Збірка Олександра Олеся «Княжа Україна» написана віршованою мовою, звучить, немов стародавня пісня-дума. У першій поезії автор коротко та влучно охарактеризував зміст книжки, тому назва «Заспів» дуже доречна для неї.

 

11. Озвучення вірша Олександра Олеся «За­спів».

Грім: «левом він ревів з-під неба».

Гроза: «на чорних хмарах», «часом сурмами будив»», «наливалось, як огнем».

Сміх: «і сміялися мавки».

Шелест листя: «по страховищах-лісах», «над дрімучими лісами».

Шелест трав: «по зелених пишних луках», «синім степом без дорог», «по пустелі степовій».

Дзвони: «із могил до вас озвуться наших предків голоси».

Свист: «лісовик свистав у лісі»

Дощ: « часом плакав, як дитина».

Плюскіт води: «а в річках жили русалки, хапуни-водяники».

 

12. Ілюстрація до одного з епізодів вірша Олександра Олеся «Заспів» (за бажанням).

 

13.2. Невідомі слова вірша Олександра Олеся «Ярослав Мудрий»: небавом (незабаром), чужинців (іноземців), люде (люди), угри (стародавнє кочове плем’я), Царгород (в давнину столиця держави Візантії), вали (високий земляний насип), мури (висока кам'яна стіна),  невпинно (постійно), берло (палиця – знак влади), дари (подарунки), бенкет (гостина), гуслі (старовинний народний музичний інчтрумент), музики (музиканти), скоморохи (мандрівні актори), штукарі (вправні жартуни), метушились (рухалися заклопотано), муштрованих (дресированих), устрій (державний лад), твердиня (фортеця), Сян (річка в Східних Карпатах), печеніги (тюркські племена), черкеси (войовнича народність Кавказу), Боян (давньоруський гусляр-поет), співець (народні музиканти), тинятися (вештатись), вигнанці (висланець на чужину).

Інші завдання дивись тут...