Сторінка 87-88 (2013)/ 69-70 (2018)
1. Хухи народжуються (А) навесні.
2. Моховинка була хухою (Г) боровинкою.
3. Між героєм та реплікою казки Хуха-Моховинка можна встановити відповідність..
1. Дід (В) Господи! Пробач мені мої гріхи... Я не хотів би покинути цей світ, не покаявшись...
2. Мама (Б) То вві сні таке часом увижається. У житті такого ж не буває.
3. Хо-Суковик (А) По тому як той дід поспішає та оглядається, я бачу, що він робить не по правді.
4. Хуха-Моховинка (Д) Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності.
4. Добрі вчинки Моховинки:
1) разом з іншими кликала на допомогу лісника, коли дід рубав сосну;
2) врятувала козу Лиску;
3) пробачила діду погані вчинки та вивела з лісу.
Автор захоплюється Моховинкою, яка вміє пробачати, допомагає іншим, безкорислива. Співчуває їй у нещастях. Це видно з ніжних та пестливих слів, яких вживає автор, описуючи персонаж.
5. Моховинка не залишилася жити в хліві, бо «одного бракувало Моховинці: не було тут ніде поблизу жодної іншої хухи. А кожний знає, як тяжко жити без рідного товариства в чужій стороні!». Вона сумувала за своїми рідними, друзями, іншими хухами, рідним краєм.
6. Дітей приваблювало у характері Моховинки вигадливість, «вони весело забавлялися, бо хуха була моторна й уміла вигадувати всілякі виграшки», уміла копіювати рухи усіляких лісових тваринок, була добра, весела, мила, нешкідлива, співчутлива, слухняна, лагідна.
7. На мою думку, вони безкорисливі та вважають своїм обов’язком допомагати слабшим, робити добро. Моїм обов’язком є добре вчитись, старанно виконувати домашнє завдання, виконувати доручення рідних.
8. Реальні персонажі: дід, лісник, діти та їхні батьки, кози. Вигадані персонажі : хухи, хо-Суковик, Лісовик.
9. У рубриці «До речі...» написано, що «узимку вони впадають у сплячку аж до весни». У казці Моховинка мандрувала взимку, серед снігових заметів. У давніх віруваннях «хухи попереджають людей про небезпеку, яка чатує на мандрівника в лісі». У казці Моховинка допомагає козам, грається із дітьми. У літературній казці автор має право відходити від міфічних уявлень, бо це художній твір.
10. Казка В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка» навчає нас бути добрими, співчутливими, безкорисливими, уміти пробачати, допомагати іншим, любити свій рідний край, бережно ставитись до природи.
11. Дуже зраділи дитинчата, коли перед ними з ’явилося те миле звірятко, що вони бачили його вві сні. Люди більше вірять побаченому, адже воно зразу переконує. Так в казці мама не бачила живої хухи, тому вважає, що появляються вони тільки в сні. Діти впевнені в існуванні хухи, бо вони побачили її.
12 Уривок, у якому йдеться про життя Моховинки в хліві.
Минав день за днем. Тихо й спокійно жила в козячому хліві Моховинка. Було їй тут тепло, мала вона м'яку постіль, їжа була смачна та поживна. Могла їсти досхочу запашного сіна, майже щодня знаходила кілька крихіток хліба, а часто могла ще й полизати краплинку молочка, що іноді вибризкувалося з дійниці на сіно. Одного бракувало Моховинці: не було тут ніде поблизу жодної іншої хухи.
Уривок, у якому йдеться про життя Моховинки серед дітей.
Тепер вони приносили Моховинці крихітки всього того, що їм давали найсмачнішого. А хуха, коли ніде поблизу не було когось із людей, показувалася дітям, гралася з ними, дуже їх бавила...
План.
1) Зустріч з козами.
2) Прихисток у хліві.
3) Нещастя.
4) Моховинка гукає про допомогу.
5) Діти бачать хуху.
6) Коза Лиска врятована.
7) Дружба з дітьми.
13. (2013) / Домашнє завдання 2 (2018) Лісовик — міфологічний образ.За легендами він втілювався в подобу дуже старого кошлатого діда. Переважно зеленого кольору. Старий дідок малого зросту, має поважне обличчя з довгою бородою. Сам дід меткий та швидкий. На голові носить волохату шапку. Його характерною особливістю була відсутність тіні. Живе у старому пенькові. Лісовик є символом небезпеки, яка підстерігає людину в лісі. Він збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм. В українській етнографії побутує погляд на лісовика як на «пастуха від звіра», тобто істоту,що охороняла дрібних звірів від хижаків, мисливців. Лісовики створювали в лісах сім'ї і жили як звичайні люди.