ПРОМІНЬ — це частина прямої, яка має початком деяку точку і не має кінця.
Промені позначають двома великими латинськими буквами, де перша буква є початком променя, а друга – будь-яка інша точка на промені.
Промінь СТ, промінь СА.
Точка С є початком цих променів.
◊ Будь-яка точка прямої ділить її на два промені з початком у цій точці.
Якщо на прямій а позначити точку А, то вона ділить пряму на дві частини.
Кожну частину з цією точкою називаємо променем, а точку А – початком променя.
Точка А ділить пряму р на два промені з початком у точці А.
◊ Доповняльні промені – два промені, що мають спільний початок і доповнюють один одного до прямої (два різні промені на одній прямій зі спільним початком).
Промінь CD є доповняльним для променя CB, і навпаки промінь CB є доповняльним для променя CD.