Інші завдання дивись тут...

РЕЧОВИНИ  це те, з чого складаються тіла (усі тіла складаються з речовин).  

Зараз відомо близько 20 мільйонів речовин, їх кількість постійно збільшується.

Срібну ложку виготовили із срібла, пласт­масову — з поліпропілену, залізну — із заліза, вазу – зі скла.

Вітаміни («життя» з латини – віта) — група речовин, важливих для організмів, які отримуємо з їжею, а вітамін D називають «сонячним», бо він утворю­ється в шкірі під дією сонячних променів.

Мідний дріт складається з міді.

Планшет складається з металу, скла, пластмаси.

Будь-яка тварина складається з води, вуглеводів, білків, жирів і мінеральних солей.

У повсякденному житті ми користуємося безліччю ре­човин: вода, сіль, цукор, срібло, алюміній, залізо, крейда, олія.

Гелій — це речовина, а кулька, наповнена гелієм, – фізичне тіло.

Вода — це речовина, а крапля роси і сніжинка – фі­зичні тіла.

Є тіла, які складаються із суміші речовин: молоко, фарби, нафта, ґрунт, мед, мило, соки.

 

Матеріали — ре­човини (або їхні суміші), з яких виготовляють вироби: пластик, поролон, шкіра, цемент, гума, цегла, скло, пластилін, вапно, сода, цемент, пісок тощо.

З одної речовини, або матеріалу, можна виготовити різні тіла.

Щоб безпечно і якомога корисніше використовувати речовини, не шкодя­чи довкіллю, треба знати їхні властивості, добираючи речо­вини для виробів, враховують їхні властивості.

 

Властивості — це ознаки, за якими одна речовина відрізняється від іншої або подібна до неї. 

Властивості тіл залежать від властивостей речовин, з яких їх виготовлено. Речовини мають фізичні і хімічні властивості.

 

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИН — властивості речовини, які визначають спостереженням або вимірюванням, без перетворення її на іншу речовину (колір, прозорість, блиск, смак, за­пах, густина, здатність розчинятися у воді, зберігати або не збе­рігати форму і об'єм — агрегатний стан, текучість, певна температура кипіння та температура плавлення, температура затвердіння, електропровідність, теплопровідність тощо).

 

Здатність зберігати або не зберігати форму:

• Тверді тіла мають форму та об'єм,  можуть змінюва­ти їх під впливом зовнішньої дії (нагрівання, охолодження, плавлення).

• Рідини зберігають об'єм, але легко змінюють форму, бо їм властива текучість (набирають форму посудини).

• Газоподібні речови­ни не зберігають ні об'єму, ні форми (заповнюють увесь наданий об'єм).

 

Речовини можуть бути кристалічними та аморфними.

Спільне у будові: частинки розміщені дуже щільно.

Відмінне у будові: у кристалах частинки впорядковані, а в аморфних тілах розташовані хаотично.

Приклади кристалічних: метали, кухонна сіль, лід, ал­маз, кварц.

Приклади аморфних: смола, гума, скло, янтар (бурштин).

 

Електропровідність — це здатність речовин про­водити електричний струм (проводять електричний струм залізо, алюміній, мідь, сріб­ло, не проводять – гума, скло, фарфор).

Теплопровідність — це здатність речовин передавати тепло в навколишній простір (добре проводить тепло метал, погано деревина).

 

МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ твердих тіл — здатність протистояти деформуванню і руйнуванню — твердість, міцність, пружність, крихкість, пластич­ність.

Тіла можуть змінювати свої влас­тивості від температури і з часом, наприклад, пружна гума із часом старіє, під дією кисню повітря вона стає або пластичною, або крихкою. 

Добираючи речо­вини для виробів, враховують їхні властивості.

Міцність (твердість) — властивість чинити опір, якщо намага­тися змінити їхню форму або зруйнувати.

Що твердіша деталь і повільніше зношується, то вона довговічніша.

Шкала твердості деяких мінералів.

Нестисливість — властивість чинити опір на стиснення. Молекули у твердих тілах розташовані так щільно, що зблизити їх звичайними зусиллями не вдасться. Без стороннього впливу неможливо змінити їхню форму.

Пластичність — властивість змінювати форму і не відновлювати її.

Пластичні тіла: бляха, пластилін, мокра глини, теплий бджолиний віск, свинець.

Крихкість — властивість тіл легко руйнуватися.

Дуже обережно треба поводитися з крихкими тілами: склянкою, фарфо­ровою чашкою, крейдою, каменем.

Пружність — властивість змінювати форму, але по­тім відновлювати її.

Гума, пружинка в ручці, еспандер мають пружні властивості і відновлюють свою форму.

Використання механічних власти­востей твердих тіл.

• Для ресор та амортизаторів автомобіля важливі пружні властивості.

• З пружних матеріалів виготовляють також спортивний ін­вентар, підошви кросівок, шести для стрибків у висоту, лижі.

• Велосипедні рами мають бути міцними та надійними, тому їх виготовляють з твердих сортів сталі або дюралю.

• Бетон, з якого зводять будинки, твердий, але крихкий, тому в стінах та стелі можна свердлити отвори.

• Крихкість зерен перцю, гвоздики (висушені бруньки гвоздичного де­рева), кам'яної солі чи рафінованого цукру використову­ємо, коли розмелюємо їх млинком у порошок.

• Твердий, але крихкий шматок граніту під ударами молотка і зубила в руках майстра перетворюється на скульптуру.

• Пластична бляха добре вигинається, з неї формують корпуси автомобілів.

• Дріт вигинають і виготовляють з нього шпильки, канцелярські скріпки, сітки для огорожі.

 

МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ — здатність взаємодіяти (притягуватися або відштовхуватися) з магнітами.

На магнітних властивостях ґрунтується робота давнього приладу — компасу.

Більшість речовин не має маг­нітних властивостей: алюміній, мідь, дерево, скло, гума.

Магнітні властивості мають деякі тверді тіла, на­приклад із сталі, заліза, нікелю чи кобальту.

Будова магніту: має два полюси — північний N та південний S.

Магніти притягуються між собою різнойменними полюсами і відштовхуються однойменними.

Форма магнітів: підковопо­дібні, штабові, кільцеподібні.

Якщо магніт розрізати навпіл, кожна частина знову ма­тиме північний та південний полюси.

Намагнічені тіла складаються з мільярдів дріб­несеньких магнітиків мікроскопічних розмірів, якщо їх подрібнити навіть на ошурки, кожний шматочок буде ма­леньким магнітиком.

Застосування магнітів.

• За допомогою магнітної стрілки компаса можна визна­чити напрямок на північ.

• Використовують, щоб зібрати дрібні сталеві чи залізні предмети.

• Встанов­люють у шафах, щоб закривати дверці.

• У морозильних ка­мерах, які мають щільно закриватися.

• За допомогою магнітів можуть кріпитися деталі деяких іграшок та кон­структорів.

 

ВЛАСТИВОСТІ РІДКИХ РЕЧОВИН

• текучість — властивість змінювати форму, набуваючи форми посудини, у яку їх наливають;

• нестисливість — властивість зберігати об’єм.

ВИПАРОВУВАННЯ — властивість переходу рідини в газоподібний стан, відбувається при будь-якій температурі (на відміну від кипіння, що відбувається при певній температурі).

З вільної поверхні рідини постійно відбувається випаровування: найшвидші частинки відри­ваються від поверхні і покидають рідину, так рідина перехо­дить з рідкого стану в газуватий.

Швидкість випаровування залежить від:

• температури (що вища температура, то швидше випаровується рідина);

• площі поверхні рідини (що більша площа вільної по­верхні, то швидше випаровується рідина).

Швидкість випаровування у рідин різна.

Спирт випа­ровується швидше, ніж вода, а вода швидше, ніж олія.

Швидко випаровується ацетон, пари якого є отруйними.

Бензин теж є леткою сполукою, а його пари – легкозай­мисті.

Вода з водойм випарову­ється швидше у вітряну погоду та за вищої температури.

 

ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ

Стисливість — властивість легко стискатися за рахунок великої відстані між частинками.

Має здатність розширюватися і рівномірно заповню­вати всю посудину.

Стискаючи та охолоджуючи, газ можна зрідити.

 

Деякі фізичні властивості речовин

Речовини

Колір

Прозорість

Блиск

Запах

Смак

Розчинність у воді

Агрегатний стан

Кисень

безбарвний

прозорий

нема

нема

 

погана

газ

Вода

безбарвна

прозора

нема

Нема

Без домішок без смаку

 

рідина

Алюміній

Сріблясто-сірий

непрозорий

Має

Нема

 

ні

твердий

Сахароза

білий

непрозора

нема

нема

солодка

так

твердий

сіль

білий

прозора

нема

нема

солоний

так

твердий

молоко

біле

непрозоре

нема

має запах

має

так

рідкий

Гідроген пероксиду (перекис водню)

нема

прозорий

нема

має запах

має

так

рідкий

Залізо

Сріблясто-білий

непрозорий

має

нема

нема

ні

твердий

Речовинами або сумішами користуєшся у побуті

• Щоб розпушити тісто, змішуємо з борошном соду і ли­монну кислоту (або оцет), у суміші виділяється вуглекис­лий газ, який і надає пухкості тісту.

• Відкриваємо пляшку з газованою водою і чуємо, як вуглекислий газ виходить на­зовні, він добре розчиняється у воді, надає їй присмаку і має антимікробну дію.

• Лимон містить лимонну кислоту, в яблуках є яблучна.

• Коли скисає молоко, утворюється молочна кислота.

• Аскор­бінова кислота (вітамін С) є в домашній аптечці.

• Оцтову кислоту, розбавлену водою (оцет), додаємо до салатів, кон­сервації і різних страв.

• Мурашина кислота є у жалких во­лосках кропиви.

• Журавлина і брусниця добре зберігаються у сирому вигляді, бо теж містять кислоти.

• Усі кислоти мають спільну властивість – вони кислі, а де­які з кислот дуже їдкі і можуть спричинити опіки шкіри.

• Скло виготовляють з кварцового піску, вапна і соди.

• Вмиває­мося дезинфікованою прозорою водою без запаху і смаку.

• Додаємо до охоло­джувальних напоїв твердий і крихкий лід.

• Розчиняємо цу­кор і сіль — тверді кристали білого кольору різні на смак.

• Крохмаль — білий хруст­кий порошок, нерозчинний у воді, згущувач для киселю, а в харчовій промисловості крохмаль додають у кетчупи, майонези, до різноманітних соусів.

Інші завдання дивись тут...