Гіпотеза — припущення чи передбачення, яке необхідно довести.
|
Вчений |
Гіпотеза |
|
Французький філософ і математик Рене Декарт (1596 – 1650)
|
Причиною утворення планет став вихровий рух. Цю гіпотезу спіткало наукове забуття.
|
|
Французький учений Жорж Бюффон (1707 – 1788)
|
Сонце і планети утворилися у різний час. Планета Земля утворилася в результаті катастрофи. Внаслідок зіткнення Сонця і небесного тіла (комети) бризки речовин Сонця розлетілися довкола. Найбільші з них після охолодження і застигання утворили планети. Планета Земля – це уламок Сонця, який поступово охолодився. |
|
Німецький філософ Іммануїл Кант (1724 – 1804)
|
Уся Сонячна система сформувалася з гігантської холодної пилоподібної хмари. Частинки цієї хмари перебували у постійному хаотичному русі, взаємно притягувалися, стикалися й ущільнювалися, утворюючи згущення. Згодом з центрального згущення за високої температури зробилося Сонце. Потім матерія, що оберталася навколо Сонця, розпалася на окремі згустки, з яких утворилися планети. |
|
Французький астроном і математик П'єр Лаплас (1749 – 1827)
|
Сонячна система виникла із гігантської розжареної газової хмари – речовини туманності. Під дією сили гравітації вона поступово остигала, стискалася, а відокремлені її згустки дали початок Сонцю та планетам. |
|
Англійський учений Джеймс Джинс (1877 – 1946)
|
Сонце і планети утворилися у різний час. Зоря, що пролетіла надто близько від Сонця, відірвала якусь частину сонячної газової речовини у навколо космічний простір. Після її охолодження утворилися планети Сонячної системи. У 1930 році цю теорію було спростовано. |
|
Російський учений Отто Шмідт (1891-1956)
|
Мільярди років тому навколо Сонця була велетенська хмара з холодного пилу і замерзлого газу. Під час руху її компоненти взаємно притягуючись згущувалися і дали початок планетам Сонячної системи. Збільшення розмірів планет відбувалося за рахунок їх зіткнення з космічними тілами. |
Спільне для давніх гіпотез виникнення Землі:
• планета утворилася багато мільярдів років тому;
• вона з'явилася після Сонця;
• Сонце причетне до її утворення.
Гіпотези Іммануїла Канта і П'єра Лапласа були настільки близькі, що їх погляди часто викладаються як гіпотеза Канта-Лапласа.
Майже за 170 років до Джеймса Джинса подібну гіпотезу висловив Жорж Бюффон.
Гіпотеза Отто Шмідта розвинула гіпотези Іммануїла Канта і П'єра Лапласа.
Сучасні уявлення про виникнення Землі.
• Сонце і планети утворилися одночасно із частинок пилу і газів (вік найдавніших порід на Землі, знайдених у Сибіру, сягає понад чотири з половиною мільярдів років, вік Сонця становить приблизно п'ять мільярдів років);
• з холодних частинок утворилися згустки різних розмірів;
• в одному згустку від ущільнення і тертя сталося розжарення — так утворилося Сонце;
• навколо Сонця виникла газово-пилова хмара, зі згустків якої утворилися планети, серед яких і наша Земля.
Земля утворилась з розсіяної газово-пилової хмари, яка існувала в космічному просторі. Поблизу цієї хмари, яка складалася з газу водню і пилу, вибухнула наднова зоря, і це призвело до розкручування речовини. Поступово під час обертання у центрі хмари накопичувались легкі гази, які із часом утворили Сонце. Мінеральні речовини газово-пилового диску кружляли навколо Сонця, збирались у згустки – так звані планетезималі (кам’яні брили), які зіштовхувалися, руйнувалися і об'єднувалися. Вони стали будівельним матеріалом для планет, а найбільші з них дали початок планетам. Саме обертанням і тяжінням до Сонця згустки поступово набували форми кулі. Так виникла планета Земля.