ОСІНЬ
Висне небо синє,
синє, та не те;
cвітить, та не гріє
cонце золоте.
Темная діброва
стихла і мовчить;
листя пожовтіле
з дерева летить.
Здалека під небом,
в вирій летючи,
голосно курличуть
журавлів ключі.
Тема: поетична розповідь про осінь та відліт журавлів у вирій.
Головна думка: «в вирій летючи, голосно курличуть журавлів ключі».
Мета: розповісти про зміни в природі восени.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети: «небо синє», «сонце золоте», «темная діброва», «листя пожовтіле».
Уособлення: «діброва стихла і мовчить».
Метафора: «висне», «журавлів ключі».
Повтори: «небо синє, синє, та».
Протиставлення: «світить, та не гріє».
Інверсія: «висне небо синє», «голосно курличуь журавлів ключі».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний хорей.
ви |
сне |
не |
бо |
си |
нє |
си |
нє |
та |
не |
те |
|
сві |
тить |
та |
не |
грі |
є |
сон |
це |
зо |
ло |
те |
|
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: синє – гріє, те – золоте, мовчить – летить.
Ознаки осені у вірші
«Висне небо синє, синє, та не те» |
часто хмарне небо |
«cвітить, та не гріє cонце золоте» |
стає холодніше |
«діброва стихла і мовчить» |
не чути пташиного співу |
«листя пожовтіле з дерева летить» |
на деревах жовтіє та опадає листя |
«в вирій летючи, голосно курличуть журавлів ключі» |
перелітні птахи відлітають у вирій |
Настрій вірша: сумний, спокійний.
Спостереження як приходить до нас осінь