ОСІНЬ

Висне небо синє,

синє, та не те;

cвітить, та не гріє

cонце золоте.

 

Темная діброва

стихла і мовчить;

листя пожовтіле

з дерева летить.

 

Здалека під небом,

в вирій летючи,

голосно курличуть

журавлів ключі.

 

Тема: поетична розповідь про осінь та відліт журавлів у вирій.

Головна думка: «в вирій летючи, голосно курличуть журавлів ключі».

Мета: розповісти про зміни в природі восени.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: пейзажна.

 

Художні засоби

Епітети: «небо синє», «сонце золоте», «темная діброва», «листя пожовтіле».

Уособлення: «діброва стихла і мовчить».

Метафора: «висне», «журавлів ключі».

Повтори: «небо синє, синє, та».

Протиставлення: «світить, та не гріє».

Інверсія: «висне небо синє», «голосно курличуь журавлів ключі».

 

Кількість строф: три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: тристопний хорей.

ви

сне

не

бо

си

нє

си

нє

та

не

те

 

сві

тить

та

не

грі

є

сон

це

зо

ло

те

 

/_U/_U/_U/

/_U/_U/_

/_U/_U/_U/

/_U/_U/_

 

Римування: перехресне (АБАБ)

Рими: синє – гріє, те – золоте, мовчить – летить.

 

Ознаки осені у вірші

«Висне небо синє, синє, та не те»

часто хмарне небо

«cвітить, та не гріє cонце золоте»

стає холодніше

«діброва стихла і мовчить»

не чути пташиного співу

«листя пожовтіле з дерева летить»

на деревах жовтіє та опадає листя

«в вирій летючи, голосно курличуть журавлів ключі»

перелітні птахи відлітають у вирій

Настрій вірша: сумний, спокійний.

 

Спостереження як приходить до нас осінь