Тема: розповідь про дівчинку Наталю, яка хотіла дізнатися про те, звідки приходить сніг.

Головна думка: «Ні, із снігом має бути пов'язана якась казкова істо­рія».

Мета: знання – не перепона для мрій.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Доведення, що прочитали оповідання.

Твір невеликого обсягу (сторінка) про подію (дівчинка Наталя чекає появу снігу) з життя декількох персонажів (Наталя, бабуся, дідусь), яка триває короткий час (приблизно добу).

Будова твору

План

1. Я розповім історію.

2. Грудень без снігу.

3. Бабуся розказує про сніг.

4. Пояснення дідуся-метеоролога.

5. Сніжинки – це диво.

6. Згадки про бабусю Віхолу.

7. Наснилася дивовижна казка.

8. Перший лапатий сніг.

Головний персонаж: дівчинка Наталка.

Другорядні персонажі: бабуся і дідусь.

Розповідь ведеться від імені автора.

Цитатна характеристика дівчинки Наталки

^{ЗВІДКИ ПОХОДИТЬ СНІГ?}

    ^{Я розповім тобі історію. Звичайну собі історію про звичайнісіньку дівчинку. Але в цій простій історії не все так просто і звичайно. Ось послухай.}

    ^{Грудень здавався подібним до осені — сірі хмари ко­тилися небом, вигойдуючи на своїх широких крилах краплі дощу. Жодної сніжинки досі не впало на землю. «Невже Новий рік зустрічатимемо без снігу?» — думала Наталочка і раз по раз перепитувала рідних: «Звідки приходить сніг? Як зробити так, щоб сніг ви­пав на землю? Що це за зима, та й без снігу?»}

^{— Сніг, Наталю, з'являється з пухнастих білосніжних хмар, подібних до перинки, — говорила всміхаючись ба­буся. — Поважна Віхола вибиває подушки й перини, а з них сиплеться на землю білий пух. Ото і є сніг.}

^{— Не слухай, дитинко, ці казки, — невдоволено бурмо­тів дідусь-метеоролог*. — Сніг утворюється за дуже низь­ких температур, не менше – 20 °С. В хмарах тоді з'являються криста­лики, які падають вниз, до землі, де трохи тепліше, тому й не дивина, що ці  кристалики тро­хи розтають, а тоді замерзають знову від морозу і випадають сніжинками. Отож, сніг — це тверді опади, що випадають з хмарин у вигляді сніжинок. Зрозуміло?}

    ^{Наталка не дуже розуміла цих хитромудростей. Вона не вірила, що таке диво, як сніжинки, з'являється зовсім звично.}

     ^{«Ні, із снігом має бути пов'язана якась казкова істо­рія», — щоразу задумувалась  дівчинка, вкладаючись спати.}

     ^{Вона лежала на м'якенькій подушці, вкрита пухнастою ковдрочкою, і думала про бабусю Віхолу, що міцно тримає хмарки за ніжні кінчики, струшує на землю розкішні сніжинки, прямісінько на метеорологічну станцію, де збираються зазвичай метеоро­логи, ці люди-диваки, до яких належить і її дідусь. Вони виловлюють ці сніжинки, ретельно вивчають їх у своїх лабораторіях, тендітними градусниками заміряють їхню температуру. Якось Наталці пощастило побувати на станції, і хоча вона насправді всього цього не бачила, адже дівчинка була на станції влітку, однак, мабуть, саме так все і від­бувається.}

     ^{Потім, коли Наталка засинала, їй снилася дивовижна й чарівна казка: білі лебеді пливли небом, а з їх широких білосніжних крил на поля, сади, річки й озера спадав ніжний пух. Він кружляв легко-легко, ніби витанцьовував прекрасний танець.}

     ^{«Так ось хто приносить на землю сніг!» — вигукнула крізь сон Наталка і… прокинулася. Дівчинка підвелася з ліжка й підійшла до вікна. За прозорим склом вона поба­чила перший лапатий сніг.}

^{*Метеоролог — людина, яка вивчає різні явища погоди та передбачає її.}

СКОРОЧЕНИЙ ВАРІАНТ ОПОВІДАННЯ

Будова твору

План

1. Грудень без снігу.

2. Бабуся розказує про сніг.

3. Пояснення дідуся-метеоролога.

4. Сніжинки – це диво.

5. Згадки про бабусю Віхолу.

6. На метеорологічній станції влітку.

7. Наснилася дивовижна казка.

8. Перший лапатий сніг.

Цитатна характеристика дівчинки Наталки

^{ЗВІДКИ ПОХОДИТЬ СНІГ?}

    ^{Грудень здавався подібним до осені: сірі хмари ко­тилися небом, вигойдуючи на своїх широких крилах краплі дощу. Жодної сніжинки досі не впало на землю. «Невже Новий рік зустрічатимемо без снігу?» — думала Наталка.}

    ^{Вона весь час запитувала рідних: — Звідки приходить сніг? Як зробити так, щоб сніг ви­}

^{пав на землю? Що це за зима, та й без снігу?}

^{— Сніг, Наталю, з'являється з пухнастих білосніжних хмар, подібних до перинки, — говорила всміхаючись ба­буся. — Поважна Віхола вибиває подушки й перини, а з них сиплеться на землю білий пух. Це і є сніг.}

^{— Не слухай, дитино, ці казки, — невдоволено бурмо­тів дідусь-метеоролог*. — Сніг утворюється за дуже низь­ких температур, не менше – 20 °С.}

     ^{У хмарах тоді з'являються криста­лики, які падають униз, до землі, де тепліше. Ці кристалики тро­хи розтають, а потім замерзають знову й випадають сніжинками. Отже, сніг — це тверді опади, що випадають з хмарин як сніжинки. Зрозуміло?}

    ^{Наталка не дуже розуміла ці хитромудрості. Вона не вірила, що таке диво, як сніжинки, так просто з'являється.}

     ^{«Ні, із снігом має бути пов'язана якась казкова істо­рія», — думала дівчинка, лягаючи спати.}

     ^{Вона лежала на м'якенькій подушці й згадувала про бабусю Віхолу, яка міцно тримає хмарки за ніжні кінчики, струшує на землю розкішні сніжинки, прямісінько на метеорологічну станцію, де збираються, зазвичай, метеоро­логи, ці люди-диваки, до яких належить і її дідусь.}

     ^{Якось Наталці пощастило побувати на станції, і хоча вона насправді всього цього не бачила, адже дівчинка була на станції влітку, однак, мабуть, саме так усе й від­бувається.}

     ^{Потім дівчинці приснилася дивовижна й чарівна казка: білі лебеді пливли небом, а з їхніх широких білосніжних крил на поля, сади, річки й озера спадав ніжний пух.}

     ^{«Так ось хто приносить на землю сніг!» — вигукнула крізь сон Наталка прокинулася. Дівчинка підвелася з ліжка й підійшла до вікна. За прозорим склом вона поба­чила перший лапатий сніг.}

_{*Метеоролог — людина, яка вивчає різні явища погоди та передбачає її.}

Що могла розповісти про себе сніжинка

А якою уявляєш бабу Віхолу ти