Тема: розповідь про концерт для Осені.
Головна думка: «Це ж мені Осінь так аплодує».
Мета: заклик прислухатися до осіннього концерту.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка (літературна).
Вид казки: про тварин.
Ознаки казки
Казкові імена: Осінь, Їжачок.
Персонажі: наділені людськими рисами.
Слова-повтори: «стук-стук», «скрип-скрип», «кап-кап-кап».
Добро перемагає зло: осінь аплодує Їжачкові за неймовірний подарунок.
Будова твору
|
Зачин |
«Якось їжачок вирішив зробити Осені подарунок…» |
|
Основна частина |
«Пихкаючи, він забрався на пеньок і, мов диригент, змахнув гілочками…» |
|
Кінцівка |
«І задоволений їжачок швидко задріботів маленькими ніжками до своєї домівки…» |
План
1. Подарунок для Осені.
2. Їжачок – диригент у лісі.
3. Зашуміли дощові краплі.
4. Осінь аплодує.
5. Пора їжачкові додому.
Головний персонаж: Їжачок.
Розповідь ведеться від імені автора.
Казка вчить помічати красу, бути вдячним.
Цитатна характеристика Їжачка
|
Вдячний |
«Він дуже хотів віддячити їй за блискучі каштани, золоте листя і смачні грибочки…» |
|
Лісовий диригент |
«Пихкаючи, він забрався на пеньок і, мов диригент, змахнув гілочками» |
|
Засмучений |
«Їжачок спочатку засмутився — дощик зашкодив такому чудовому концерту» |
|
Догадливий |
«А потім здогадався» |
|
Задоволений, радісний |
«І задоволений їжачок швидко задріботів маленькими ніжками до своєї домівки» |
Можна побачити: блискучі каштани, золоте листя, смачні грибочки; падіння каштанів; пожовкле листя; погойдування вітру; політ кленових літачків, дощ.
Можна почути: стукіт від падіння каштанів, скрип дерев у вітряну погоду, крапання дощу.
Звукопис: «стук-стук», «ш-ш-ш-ш», «д-у-у-у-у», «тррр-тррр», «кап-кап-кап».
Звуконаслідування: застукотіли, грають, зашелестіло, заспівав, дмухаючи, погойдуючись.
ОСІННІЙ КОНЦЕРТ
Якось їжачок вирішив зробити Осені подарунок. Він дуже хотів віддячити їй за блискучі каштани, золоте листя і смачні грибочки.
— А що коли я влаштую для неї справжній концерт?! — подумав їжачок.
Пихкаючи, він забрався на пеньок і, мов диригент, змахнув гілочками.
— Стук-стук, — застукотіли каштани, уявивши, що грають на барабанах.
— Ш-ш-ш-ш! — зашелестіло пожовкле листячко.
— Д-у-у-у-у-у! — заспівав вітер, щосили дмухаючи у свою дудку.
— Скрип-скрип, — заграли дерева, повільно погойдуючись під пісню вітру-дударика.
— Тррр-тррр, — і собі підхопили мелодію кленові літачки, весело спускаючись на землю.
Аж раптом…
— Кап-кап-кап, — зашуміли дощові крапельки.
Їжачок спочатку засмутився — дощик зашкодив такому чудовому концерту! А потім здогадався:
— Це ж мені Осінь так аплодує!
І задоволений їжачок швидко задріботів маленькими ніжками до своєї домівки.
Спостереження як приходить до нас осінь
Казка «Лічить осінь листя на деревах»