СИНИЧКИ НА СНІГУ

Синиці голодом намлілись —

Така зима, така зима!..

Оце б у вирій полетіти, —

Так батьківщини ж там нема.

Тема: розповідь про синиць узимку.

Головна думка: «оце б у вирій полетіти, — так батьківщини ж там нема».

Мета: заклик підгодовувати осілих птахів узимку.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Художні засоби

Метафора: «голодом намлілись», «оце б у вирій полетіти, — так батьківщини ж там нема».

Риторичний оклик: «Така зима, така зима!».

Повтор: «така зима».

Кількість строф: одна.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Точні рими: зима – нема.

Вислів «Оце б у вирій полетіти, — так батьківщини ж там нема» можна розуміти так, що в теплому краї багато їжі, проте він не є батьківщиною синички.

Насправді у вирій летять птахи, які живляться комахами. Синичка живиться рослинною їжею, вона є осілою в нашій місцевості. Проте ми можемо бачити її взимку, бо голод жене осілих птахів  ближче до людських осель, де вони можуть знайти більше поживи.

Короткий віршик не тільки наповнює читача співчуттям та жалем до маленьких сміливих пташок, а пробуджує бажання допомагати пернатим узимку.

Прислів’я та приказки про птахів, гніздо

Синичка — смілива й добра пташка

Про що синичка, на твою думку, співає людям?