НА ГАЛЯВІ МУХОМОРСЬКІЙ
Мабуть, гарно дядьку Мухомору на галяві Мухоморській жити. Із усіх боків йому гукають: — Дайте капелюшок поносити!
Гарно на галявині ведеться і поважній тітоньці Суниці. В неї тих гостей не вибуває — кожне йде на неї подивиться. |
Мабуть, гарно Коникам Зеленим через дядька й тітоньку стрибати, а тоді у тиші надвечірній ще й любесенько повальсувати.
Мабуть, гарно пташечці Зозульці, що вона не жайвір і не сокіл, що оцій галяві Мухоморській накувала безкінечних років! |
Тема: поетична розповідь про мешканців галяви Мухоморської.
Головна думка: «оцій галяві Мухоморській накувала безкінечних років!»
Мета: приємно жити там, де лад.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «поважній тітонці», «тиші надвечірній», «любесенько повальсувати».
Метафора: «гостей не вибуває», «накувала безкінечних років».
Риторичні оклики: «…накувала безкінечних років!».
Анафора (єдинопочаток): «Мабуть, гарно…».
Казкові імена: Мухомору, Суниці, Каникам Зеленим, Зозульці.
Інверсія: «Гарно на галявині ведеться і поважній тітоньці Суниці».
Зменшувані суфікси: «капелюшок», «тітоньці», «тітоньку», «любесенько».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: п’ятистопний хорей.
гар |
но |
на |
га |
ля |
ви |
ні |
ве |
де |
ться |
і |
по |
ва |
жній |
ті |
тонь |
ці |
су |
ни |
ці |
в не |
ї |
тих |
го |
стей |
не |
ви |
бу |
ва |
є |
ко |
жне |
йде |
на |
не |
ї |
по |
ди |
ви |
ться |
/_U/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/_U/
Римування: перехресне (АБАБ)
Точні рими: жити – поносити, стрибати – повальсувати.
Веселий вірш про життя мешканців галяви Мухоморської.
А живуть там і Мухомор, і Суниця, і Коники Зелені, і Зозулька. Мухомор носить великий капелюх. У Суниці завжди багато гостей. Зелені Коники гарно танцюють. Зозулька вміє накувати багато літ. Вони всі дуже різні. Але у їхньому житті панує злагода, добросусідство, гарний настрій.
Казка про Боровика та мухоморів
Розповідь про гриби з фразеологізмами