Аналіз вірша «Україні» Марко Лукинюк (тема, головна думка, художні засоби, віршовий розмір, рими)

УКРАЇНІ

Від душі всієї, від всього серденька

люблю тебе, рідна Україно-ненько.

Люблю і вас, ниви, буйні, колосисті,

і степи, як море, синьо-розложисті.

Люблю і садочки вишневі, цвітучі,

і ріки могутні та бистротекучі…

Люблю й ті високі піднебесні гори,

і гаї зелені, і ліси, і бори.

Люблю й соловейка, що в гаю співає,

що радощі сіє, тугу розганяє.

Люблю я людей — українців щирих

до болю у серці — таких добрих, милих.

Люблю я всю землю з ім'ям Україна,

бо вона для мене — ненечка єдина!

Тема: поетичне оспівування любові до України.

Головна думка: «Від душі всієї, від всього серденька люблю тебе, рідна Україно-ненько».

Мета: заклик любити Україну.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: патріотична.

Художні засоби

Епітети: «ниви буйні», «садочки вишневі», «степи… синьо-розложисті», «ріки могутні», «піднебесні гори», «гаї зелені», «українців щирих, … добрих, милих».

Порівняння: «степи, як море, синьо-розложисті».

Метафора: «від душі всієї, всього серденька люблю…», «люблю до болю у серці», «радощі сіє», «тугу розганяє».

Перелічення: «і гаї зелені, і ліси, і бори».

Риторичне звертання: «рідна Україно-ненько».

Риторичний оклик: «Люблю я всю землю з ім'ям Україна, бо вона для мене — ненечка єдина!».

Пестливі слова: «серденька», «садочки», «ненечка».

Повтори (анафора): «Люблю…».

Кількість строф: чотири.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: шестистопний хорей.