МІЙ ЗОРЕЛІТ

Якби збудували такий зореліт1,

що міг би літати так швидко, як слід,

на тім зорельоті, великий, як тато,

я міг би далеко-далеко літати.

 

Про мене писали б новини в газети,

бо я б відкривав невідомі планети.

Я маю книжки, я читав Інтернет,

я знаю, у Всесвіті безліч планет.

Бувають планети холодні, як лід,

із гірки там ковзав би мій зореліт.

***

А може, бувають планети й надуті,

і можна плига́ти2 там, як на батуті.

Напевно, бувають планети з піску —

верблюда беріть на планету таку,

бо знають же всі, що вправніше, ніж люди,

в піщаних пустелях мандрують верблюди.                               

 

А як би цікаво було на планеті,

де мешкають лиш іграшкові ведмеді!

А скільки смачного я з'їсти би мусив

у світі, який населяють бабусі!

***

Планету піратів, планету китів,

планету, де роблять хати без кутів,

планету, де всюди самі лиш кути,

планету, де всюди самі лиш коти,

планету із вати, планету із криці3,

планету, де завжди веселка іскриться,

планети із солі, із цукру, із перцю,

планету, що формою схожа на серце,

планети смугасті, рябі і картаті

я б першим позначив на зоряній карті.

                          (Подоляк О.)

 

1. Зореліт – міжпланетний космічний корабель.

2. Плигати – тут стрибати.

3. Криця — сталь, твердий метал.

Тема: розповідь про неймовірну мрію хлопчика.

Головна думка: «я б відкривав невідомі планети».

Мета: заклик мріяти, бо майбутнє належить мрійникам.

 

Художні засоби

Тема: планети невідомі, холодні, надуті, смугасті, рябі, картаті; зоряній карті.

Метафора: «веселка іскриться».

Метонімія: «читав Інтернет»

Порівняння: «літати так швидко, як слід», «великий, як тато», «холодні, як лід», «плигати там, як на батуті».

Повтори: «далеко-далеко».

Повтори (анафора): «Планету, »

Перелічення: «я маю…, я читав…, я знаю», «планети смугасті, рябі і картаті».

Інверсія: «Бувають планети холодні»

 

Кількість строф: п’ять

Римування: суміжне (АА)

Віршовий розмір: чотиристопний амфібрахій

бо

зна

ють

же

всі

що

вправ

ні

ше

ніж

лю

ди

в пі

ща

них

пу

сте

лях

ман

дру

ють

вер

блю

ди

U_U/ U_U/ U_U/ U_U/

U_U/ U_U/ U_U/ U_U/

 

Рими: зореліт – слід, газети – планети, Інтернет – планет, лід – зореліт, надуті – батуті, піску – таку, люди – верблюди, планеті – ведмеді, китів – кутів, кути – коти, картаті – карті.

 

Я умовно поділила би вірш на три великі частини.

У першій частині ліричний герой загадав цікаву мрію: полетіти на зорельоті в космос, коли виросте. Звичайно, професія космонавта відповідальна, треба бути здоровим і сильним. Космонавти – люди відомі. Про нього також писатимуть у новинах. Хлопчик дещо вже знає про космонавтику. Розуміє, що вже тепер треба шукати інформацію для вивчення, щоб втілити таку цікаву мрію.

У другій частині частково набуті знання ліричного героя доповнюються його нестримною фантазією.

У третій частині уява ліричного героя розігралася просто неймовірно. Проте, читач погоджується, що світ стрімко розвивається. І багато з того, що донедавна було фантастичною мрією, втілилося в сьогоденні.

Висновок один – майбутнє належить тим, хто вірить у свою мрію.    

Казка "Мандрівка просторами Всесвіту, про яку ти мрієш"

Вірш Дмитра Павличка «Мрія»

Вірш «Мрія» Анатолія Костецького