Тема: повчальна розповідь про дружбу.
Головна думка: «хто бажає мати вірних друзів, повинен бути добрим і терпимим, проявляти увагу до чужих потреб»
Мета: заклик бути добрим і терпимим, проявляти увагу до чужих потреб, щоб мати друзів, треба самому вміти дружити.
Будова тексту
Зачин: «Висунувши голову з гнізда, орлятко побачило безліч птахів…»
Основна частина: «Задоволене маминим роз'ясненням орлятко продовжувало з цікавістю спостерігати…»
Кінцівка: «Усяк, хто бажає мати вірних друзів, повинен бути добрим і терпимим…»
Персонажі: мама-орлиця й орлятко.
Цитатна характеристика орлятка
|
Допитливе |
«Мамо, що це за птахи? — запитало воно» |
|
Орли живуть на самоті |
«Орел живе на самоті — така його доля» |
|
Орел – цар птахів |
«Але і він часом потребує оточення. Інакше який же він цар птахів? Усі, кого ти бачиш унизу, — наші вірні друзі» |
|
Прислухається до думки старших |
«Задоволене маминим роз'ясненням» |
|
Спостережливе, цікаве |
«Орлятко продовжувало з цікавістю спостерігати за польотом птахів» |
|
Сердите, роздратоване |
«Ай-ай, вони вкрали в нас їжу!» |
План
1. Орлятко виглядає з гнізда.
2. Інші птахи – це наші друзі.
3. Маля кричить про крадіжку.
4. Орел повинен поділитися частиною здобичі.
5. Як можна мати вірних друзів.
Притча у прихованій формі говорить про те, як зберегти дружбу та заслужити шану та повагу.
Орлятко вперше побачило інших птахів і запитало про них в орлиці. Мама-птах пояснила, що вони їхні друзі. З одної сторони орли – масивні та сильні птахи і живуть на самоті. З іншої сторони цих хижаків називають царями птахів. А який цар може бути без оточення.
Раптом маля замітило крадіжку їжі. На що отримало пояснення, що орел повинен ділитися частиною здобичі з тими птахами, яким важко знайти поживу на такій висоті. Адже у такий спосіб можна не тільки зберегти сусідів, а здобувати ще силу поваги до царя птахів.
Повчальний висновок притчі подвійний:
• хто бажає мати вірних друзів, повинен бути добрим і терпимим, проявляти увагу до чужих потреб;
• шана і повага добуваються не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденним останнім шматком.
СПРАВЖНІЙ ДРУГ
притча Леонардо да Вінчі
Висунувши голову з гнізда, орлятко побачило безліч птахів, що літають унизу серед скель.
— Мамо, що це за птахи? — запитало воно.
— Наші друзі, — відповіла орлиця синові. — Орел живе на самоті — така його доля. Але і він часом потребує оточення. Інакше який же він цар птахів? Усі, кого ти бачиш унизу, — наші вірні друзі.
Задоволене маминим роз'ясненням орлятко продовжувало з цікавістю спостерігати за польотом птахів, вважаючи їх відтепер своїми вірними друзями. Раптом маля закричало:
— Ай-ай, вони вкрали в нас їжу!
— Заспокойся, синку! Вони нічого в нас не вкрали. Я сама їх пригостила. Запам'ятай раз і назавжди, що я тобі зараз скажу! Яким би орел не був голодним, він неодмінно повинен поділитися частиною своєї здобичі з птахами, що живуть по сусідству. На такій висоті вони не в силах знайти собі прожиток, і їм слід допомагати.
Усяк, хто бажає мати вірних друзів, повинен бути добрим і терпимим, проявляти увагу до чужих потреб. Шана і повага добуваються не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденним останнім шматком.
(переказав Олександр Махов)
СПРАВЖНІЙ ДРУГ (в'єтнамська народна казка)
Кого можна вважати справжнім другом