Сьогодні усе перемішалось. Велика об'ява на стіні школи повідомляє про історичну виставу шкільного драмгуртка. А я ламаю голову над костюмом давньоруського воїна, який забули замовити у костюмера.

   Ну який воїн без зброї та без обладунків? Беруся до роботи. Вирізаю з картону меч і довгий спис. Зверху наклеюю фольгу. І моя сталева грізна зброя готова боротися із ворогами. Тепер черга дійшла до обладунків. І ось уже готові шолом, лати та кольчуга. Я старанно розмальовую їх сірим кольором. А частинки фольги роблять мої шедеври, мов справжніми. Згодом костюм уже був готовий.

  Слова героя потім були повторені, мабуть, сто разів. Я щасливий. Знову відчую себе на сцені великим артистом.