- Привіт, я Павучок.
- Привіт, мене звати Стоніжка.
- Куди ходила пішки?
- З дороги мусила вертати, бо кинулась з порога й поплутала всі ноги, а поки рахувала, позеленіла Біла. А до Зеленої мене зовсім і не просили.
- Я теж надвечір ніжки мив, їх так ретельно рахував, що аніскілечки та не поспав.
- З тими ногами в нас біда, бо ми на них напосіда. Не буду більш кваплива я.
- Дурненький я був трішки. Коли багато ніжок, ретельність зайва шкодить. Тепер я зможу спати, а ти будеш встигати. Бувай, Стоніжко.
- Прощай, Павучок.
Аналіз гумористичного вірша Ірини Жиленко «Павучок – рудий бочок».
Аналіз гумористичного вірша Яна Бжехви в перекладі Івана Світличного «Стонога»?