- Привіт, я Павучок.

- Привіт, мене звати Стоніжка.

- Куди ходила пішки? 

- З дороги мусила вертати, бо кинулась з порога й поплутала всі ноги, а поки рахувала, позеленіла Біла. А до Зеленої мене зовсім і не просили.

- Я теж надвечір ніжки мив, їх так ретельно рахував, що аніскілечки та не поспав.

- З тими ногами в нас біда, бо ми на них напосіда. Не буду більш кваплива я.

- Дурненький я був трішки. Коли багато ніжок, ретельність зайва шкодить. Тепер я зможу спати, а ти будеш встигати. Бувай, Стоніжко.

- Прощай, Павучок. 

 

Аналіз гумористичного вірша Ірини Жиленко «Павучок – рудий бочок». 

Аналіз гумористичного вірша Яна Бжехви в перекладі Івана Світличного «Стонога»?