Опис найхарактерніших ознак

Протиставлення певних ознак

У формі запитання

«Стоїть при дорозі на одній нозі і шапочку має, та нікого не вітає»

«Без рук, без олівця, а малює без кінця»

«Хто без болю і печалі приводить у сльози?»

Прозові

Віршовані

«Без рук, без ніг, а на тин лізе»

«Довгі ноги, довгий ніс,

По болоті ходить скрізь»

Фольклорні

Авторські

«Без вікон, без дверей повна хата людей»

Приклади авторських загадок…

Без вікон, без дверей повна хата людей.

Кавун, огірок

Без нього, кажуть люди, борщику в нас не буде.

Буряк

Без рук, без ніг, а на дерево пнеться.

Горох

Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.

Горох

Без рук, без ніг, а на тин лізе.

Горох

Біла-біла в лісі стояла: «Моє тіло рубають, мою кров п'ють».

Весною перша прокидається,

А злюща! Жалиться й кусається.

Як добре кип'ятком ошпариш —

Зелений борщ із неї звариш.

Кропива

Влітку жупани вдягають, взимку їх знімають.

Дерева

В мене ніжка одна, чобіт­ка не маю.

І хоч я без голови — шапку одягаю.

Гриб

Має шкір сім, витискає сльози всім.

Цибуля

Між травичкою завзято гомонять руді малята.

Кучеряві в них спіднички, називаються …

На горішок схожий, а на дубочку росте.

Жолудь

На городі в нас росте

Сонце ясне, золоте.

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє.

Соняшник

На літо вбирається, а на зиму одежі цурається.

Дерево

На сонечко я схожий і сонце я люблю,

до сонця повертаю голівоньку свою.

Соняшник

Не вогонь, а обпікає. 

Не борець, а силу має. 

Як його зачепиш ти,

може добре обпекти.

Перець

Не розбивши горщика, не з'їси каш­ки.

Горіх

Під землею птиця кубло звила яєць нанесла.

Картопля

Під хвоєю ховаються, листям укриваються, шапки одягають, дощику чекають.

Гриб

Сам стоїть на довгій ніжці, хаток чорних має багато.

Соняшник

Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.

Капуста, цибуля

Сидить баба, посеред літа в сто сорочок одіта.

Капуста

Сидить дівчина в коморі, а коса ї надворі.

Морква

Сидить красна дівиця в темній темниці, а коси на вулиці.

Морква

Сидить Марушка

в семи кожушках.

Хто її роздягає

той сльози проливає.

Цибуля

Сиділа бабуся в дев'яти кожухах, хто побачить, той заплаче.

Цибуля

Синьоока чарівниця часто в полі в нас вертиться, де вінки вона спліта — там пшениця рідка.

Волошка

Скільки у великий казан бараболь улізе?

Жодної, повен

Соковите, червоненьке, круглобоке, солоденьке.

Яблуко

Стоїть, коливається, своєю головою величається, а як торкнеш, то кусається.

Стоїть Ганна, гарно вбрана; хто розбере, той плакати буде.

Цибуля

Стоїть півень на току в червоному ковпаку.

Мак

Стоїть при дорозі на одній нозі і шапочку має, та нікого не вітає.

Гриб

Стоїть стріла, а круг неї — волоса.

Кукурудза

Стоїть стріла серед двора, а в тій стрілі — сімсот і дві.

Мак

Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком.

Гриб

Стоять коні на припоні, не їдять і не п'ють, а все товщі стають.

Огірки

У зеленім кожушку, в костяній сорочечці я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться.

Горіх

У лісі на пролісі висить сукня червона.

Калина

Хто без болю і печалі приводить у сльози?

Цибуля

Цього фрукта по шматку в чай додам я для смаку.

Запашний він та кисленький, наче сонечко, жовтенький.

Лимон

Чи то жовта, чи то синя — соковита господиня. Чи то сонце, чи то злива — пригостить нас влітку ...

Слива

Що то за коні в гаю на припоні:

довгасті, голчасті, зеленої масті,

нікого не возять, лише солі просять?

Огірки

365 чайок, 52 орли, 12 голубів одне яйце знесли.

Дні, тижні, місяці, рік

Без ніг біжить, без крил летить.

Хмара, вітер

Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.

Худоба

Без рук, без олівця, а малює без кінця.

Мороз

Біле, як сорочка, а пухнасте, як квочка.

Крил не має, а гарно літає.

Сніг

Білий килим вранці ліг     Хто цей килим постелив,

На доріжку, на поріг.       З неба снігу натрусив?

Вкрив гаї, сади, поля,      З усім справилась сама

Стала білою земля.         Пора радісна — ... . (Морозенко М.)

Білий човен по ріці пливе, а як розженеться — то в небо здійметься.

Небо і зірки

Від чого гуска пливе?

Від берега

Всі  мене чекають, а приходжу – ховаються.

Дощ

Два брати у одну воду дивляться, а зустрітись не можуть.

Береги

Довкола пеньочків вмости­лись грибочки.

Більші та маленькі, а звуться …

Жовте листячко летить,

під ногами шелестить,

сонце вже не пригріває,

коли, дітки, це буває?

Осінь

За горами, за лісами золота діжа сходить.

Сонце

Кінь біжить, земля дрижить.

Грім

Крутиться, вертиться, нікого не боїться,

ходить весь вік, а не чоловік.

Час

Летить коник, басує, полем-долом пустує, ніхто його не впіймає і ніхто не загнуздає.

Вітер

Місяць бачив — не добачив, а Сонце вкра­ло — і не сказало.

Роса

Надворі — горою, а в хаті — водою.

Сніг

На деревах срібний іній,

Морозець мережить тіні.

М'яко стелиться до ніг

Білий і пухнастий ... .   (Морозенко М.)

На небі біліє, світить, а не гріє.

Зірка

На синьому полі пасеться тисяча овець, серед них срібний баранець.

Зорі та місяць

Невидимий дух скинув з мене капелюх.

Вітер

Один баранець пасе тисячу овець.

Місяць і зорі

Ой за лісом, за пралісом золота діжа го­рить.

Сонце

По два боки від ріки стоять браття-близнюки.

Кожен бачить свого брата, годі лиш його обняти.

Береги

Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий.

Небо, зорі та  місяць

Попід дах се­ред зими всілись білі кажани.

І донизу головою продрімали до весни.

По соломі ходить, а не шелестить.

Дощ

Прийшла баба, сама чорна, і в чорний жупан

заховала тарілочку в сивий туман.

Ніч

Прийшла до нас бабуся

у білому кожусі.

Поля причепурила —

пухнастим снігом вкрила. (Ганна Зралко)

Прийшов хтось та взяв щось, пішов би за ним, та не знаю за ким.

Вітер, пожежа

Ревнув віл на сто сіл, на тисячу городів.

Грім

Різати усе він звик.

Нам на кухні — помічник.

«Ж» на «ч» як зміниш — враз

Темрява прийде до нас.

Ніч

Різнобарвне коромисло через річку повисло

Веселка (райдуга)

Розколеш лід — візьмеш срібло, розколеш срібло — візьмеш золото.

Яйце

Рукавом махнув — дерево зігнув.

Вітер

Руками махнув — дерева зігнув.

Вітер

Сім соколят на одній подушці сплять. 

Днів у тижні

Стоїть дуб, а на нім дванадцять гілок, а на кожній гілці по чотири гнізда, а в кожному гнізді по сім пташенят.

Рік, місяці, пори року, дні

Тече, тече — не витече, біжить, біжить — не вибіжить.

Річка

Тисяча овець, а між ними один баранець.

Зорі і місяць

Ходить тихо — не шумить, а мости будує вмить.

Веселка

Червоний клубок по голубій хустині качається, людям усміхається.

Сонце

Червоне коромисло через річку повисло.

Калина

Що це за птиця, що сонця боїться?

Сніжинка

Що у воді родиться, а води боїться?

Лід

Що росте без коріння?

День

Що сходить без насіння?

Сонце

Яке каміння на дні моря?

Морське

Без дерева, без сокири, а хату будує.

Бобер

Б'ється, стука молоток, поправляє нам садок.

Дятел

Біжить чимдуж по долинці у сіренькій кожушинці.

Від чого в качки червоні ноги?

Від колін 

Голки має, а не шиє і не вишиває.

Їжак

Гострі кігті, тонкий слух. Хто на мишок має нюх?

Кіт

Дбайливо миє шубку

Узимку біля грубки.

А влітку, вже на ґанку

Він чистить одяганку.

Мисливець, муркотун,

Великий чепурун.

Котик

Двічі родиться, а раз умирає.

Птах

Довгі вуха, куций хвіст.

Сам малесенький на зріст.

На городі побував

І капусту попсував.

Довгі ноги — скік та скік.

Ми погнались — він утік.

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоті ходить скрізь.

Лелека, чапля,

журавель

До життя я маю хватку,

Скрізь ношу з собою хатку.

Як від хатки відіб'юся,

Комусь в зуби попадуся.

Равлик

Живу на дереві в садку,

У лісі й навіть на городі.

Кругом почуєш моє ж-ж-ж-ууу!

З лісу в ліс перелітає, де не сяде, там співає.

І кладе яєчка у чужі гніздечка.

З хазяїном дружить,

йому вірно служить.

Усе хазяйство стереже,

дім від злодія береже.

І солодкі ніжні сни

Мені сняться до весни.

Ведмідь

Ішов дощ, летіли горобці…

На яке дерево вони сіли?

Коло бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без водички миється.

Кіт

Крила є, а не літає, ніг не має, а не доженеш.

Куди ходить — за собою хату носить.

Равлик

Купалася, купалася, а сухою зосталася.

Качка

Куций Степан по хаті скакав.

Кролик

Куций хвіст і довгі ноги.

Уночі і вдень — тривоги.

Миру й спокою не знаю:

Всіх боюся, утікаю.

Заєць

Куций хвостик, довгі вушка,

шерсть м'якенька, як подушка,

Скаче вгору, наче м'ячик.

Здогадались, хто це? ... . 

Летить — виє, сяде — риє.

Жук

Літає крилами, ходить ногами, висить догори лапками.

Кажан

Не кравець, а все життя з голками ходить.

Їжак

Ніс, як у свинки, та колючі щетинки.

Їжак

Під ялинками і сосонками

лежить клубок із голками.

Повзун повзе, на базар голки везе.

Їжак

По дорозі стрибає, а у воді плаває.

Жаба

Попід ліжко у куточок

Покотивсь м'який клубочок.

Та з'явились очки, ротик.

Не клубочок це, а ... .

Сам на собі хатинку возить.

Равлик

Сидить у куточку і тче на сорочку.

Павук

Сірий, та не вовк,

довговухий, та не заєць,

з копитами, та не кінь.

Спритні хлопчики веселі біля кожної осе­лі взимку, влітку, навесні вицвірінькують пісні.

Стайню, віз, вуздечку має. Хто тваринку цю впізнає?

Стоїть гора серед двора: спереду — вила, ззаду — мітла.

У біленькім кожушку,

Непомітний на сніжку,

Тільки вухами пряде,

Чи де хижий вовк не йде?

Заєць

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

Сова

У ставку найбільша злюка — це зубаста хижа...

Щука

Хоч кожух я теплий маю,

Та на зиму засинаю.

Ведмідь

Хоч маленька пташина, та весну крилом носить.

Ластівка

Хто в зиму холодну

ходить злий та голодний,

зайців лякає,

сіре хутро має?

Хто двічі родився, у школі не вчився, а години знає?

Півень

Хто на собі свою хатку носить?

Равлик

Хто по тундрі вволю скаче ніч і день?

Олень

Це будильник в гарнім пір'ї —

Командир всього подвір'я

Півень

Цей ведмідь живе в Австралії і має сумку.

Коала

Цей птах найменший на Землі.

Колібрі

Цю тварину називають «кораблем пустелі».

Верблюд

Цю тварину називають «царем звірів».

Лев

Чалапає по болоті

у червоних він чоботях.

Як угледять його жабки,

то дають у воду драпки.   (Марія Пономаренко)

Чи може страус назвати себе птицею?

Так

Чорне тіло, чорний вус, ніби справж­ній сажотрус.

Жук

Шерсть м'якенька, а кігті гостренькі.

Кіт

Щоб не згинути в біді,

держить ножиці в воді.

Я колючий, як будяк, здавна звуть мене …

Їжак

Без неї я — без крил пташина: без ... не живе людина.

Мова

Без рук, без ніг, а у воді плаває.

Корабель

Біленький, солоденький, а у водичку попав — і геть пропав

Цукор

Блискуче, дзвінке,

сміливе, метке —

стрибає в криницю

по свіжу водицю,

несе її в дім

на радість усім.

Відро

Брат з братом через дорогу живуть, а один одного не бачать.

Очі

Вона завжди собі мовчить, неначе в рот води набрала.

Книга

Віконниці то зачиняються, то відчиняються.

Повіки

Два брати — куди один, туди й другий.

Очі

Дві смужечки на снігу

залишаю на бігу.

Я лечу від них стрілою,

а вони — слідом за мною.   (Володимир Чубенко)

Де є річка без води?

Карта

Дерев'яний та довгенький,

Маю носик я гостренький.

На білому слід лишаю,

Усіх діток потішаю.

         (Грицько Бойко)

Живе п'ять братів, один від одного більший.

Рукавиці

Запитайте мене, діти,

хто рідніш мені на світі?

Безперечно, та людина,

яка любить свого сина.

Сильна, мужня, що все знає

і мене всього навчає.

Вміє гарно майструвати —

це мій любий рідний …

                 (Олег Попов)

Ішов довгов'яз, у землі зав'яз, із землі всіх повиганяв

Тин

Їду, їду, нема сліду.

Човен

Його б'ють, а він не плаче, а ще вище скаче.

М’яч

Кінь сталевий вівса не просить, але оре і косить.

Трактор

Книжки читають, а грамоти не знають.

Очі

Коли хочеш ти читати, то мене повинен знати, а коли мене не знаєш, то нічого не вчитаєш.

Букви

Крутиться, вертиться, нікого не боїться,

ходить весь вік, а не чоловік.

Годинник

Літом спить, зимою їсть, тіло тепле, а крові немає.

Піч

Лютих не боїться зим, хутром вкриє нас густим.

Шуба

Має око скляне.

Тільки гляне-моргне —

За часину готовий

Твій портрет кольоровий.

Фотоапарат

Маленький погрібець повен овець.

Зуби

Мамина дочка, а мені не сестра.

Мама

Має роги і ноги, а держиться підлоги.

Стіл

Мовчить, а багатьох людей навчить.

Книжка

Наро­дився із землі, зарум'янивсь на вогні і з'явився на столі до борщу тобі й мені.

Хліб

На синьому полі золота пшениченька сходить.

Прапор України

Не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.

Замок

Не говорить, а навчає.

Книжка

Не дерево, а з листочками,

не сорочка, а зшита,

не людина, а навчає.

Не їсть, не п'є, а ходить і б'є.

Годинник, куранти

Не їсть, не п'є, а ходить і молоточком б'є.

Куранти

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а навчає.

Книжка

Не людина, а говорить і співає.

Рот

Не має крил — але літає, хоч без меча — перемагає:

в людському серці проживає, любові словом промовляє.

Книга

Неначе паровоз, гуде, шумить, кипить, і пара йде. Смачний заварює нам чай. Хто ж він такий? От відгадай…

Чайник

Ні вуж, ні гадюка, а смачна штука.

Ковбаса

Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а кажу, коли спати, коли вставати, коли роботу починати.

Годинник

Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо

Рукавиця

Рідке, а не вода, біле, а не сніг.

Молоко

Різати усе він звик.

Нам на кухні — помічник.

Ніж

Тридцять два білі брати сидять у темниці, коли ця темниця відчиняється, вони не виходять.

Зуби

У двох матерів по п'ятеро синів.

Руки і пальці

У кого кам'яна сорочка?

Дім

Уранці ходить на чотирьох, удень — на двох, а ввечері — на трьох.

Людина (дитина, дорослий, старий)

Увесь світ одягає, а сама одягу не має.

Голка

Хто в руки не візьме — по голові його б'є.

Цвях

Хто це курличе уночі?

Летять журавликів ….

Ключі

Чим вечір кінчається, а ранок починається?

Буква «р»

Чорні, криві, зроду німі, а ста­нуть у ряд — враз заговорять.

Букви

Що можна побачити із заплющеними очима?

Сон

Що мовчить, а розуму вчить?

Книжка

Що може підняти й мала дитина, а перекинути через хату не зможе й доросла людина?

Пір'їна

Що стоїть посеред Києва?

Буква є.

Я живу у гаражі, перевожу вантажі.

Машина

^{Епітети}

^{Хмаринка – блакитна, купчаста, голуба, дощова.}

^{Крижина – холодна, льодяна, велика.}

^{Дощова крапля – велика, дрібна, синя.}

^{Метафора}

^{Маленькі хмаринки розгубились у синьому небі, сонечко зі своїм промінцем пішло шукати небесну отару.}

^{Крижина попрощалась з мамою-кригою і попливла човником за холодною течією.}

^{Плакала хмаринка дощовими краплинками, адже знову прийде зима.}