Тема: народне повір'я про те, як золота черепаха допомогла закоханим і в морі з'явились перли та мушлі.
Головна думка: від гармонії в природі до гармонії в людських стосунках.
Композиція
Експозиція: любилися дівчина царського роду з бідним хлопцем.
Зав’язка: батько задумав віддати дочку за багатого.
Розвиток дії: дівчина іде на берег моря, золота черепаха дає їй камінь з голкою.
Кульмінація: за порадою золотої черепахи дівчина проколола голкою палець.
Розв'язка: сльози перетворилися на перлини, краплі крові – на мушлі, дівчина віднесла перла хлопцеві, цар побачив багатство та віддав за свою дочку за коханого.
Будова твору
Зачин: «Любилися дівчина з хлопцем …».
Основна частина: «Але батько дуже любив свою дочку…».
Кінцівка: «Дівчина зібрала перлини…».
Фантастичні елементи: золота черепаха говорить людським голосом, черепаха дає дівчині камінь з голкою, сльози перетворюються на перли, краплі крові перетворюються на мушлі.
Цитатна характеристика дівчини
Царське походження |
«Та дівчина була царського роду». |
Не оцінює людей за статками, має щирі почуття |
«Любилися дівчина з хлопцем…з бідної сім’ї». «Коли, тату, призначите весілля?» |
Догадлива |
«Незабаром дівчина відчула, що батько щось лихе має на думці». «Дівчина знала батька дуже добре й здогадалася, що той не відступиться від свого задуму віддати її за багатія». |
Зажурена, у розпачі |
«Вона пішла на берег моря, сіла й зажурилась». |
Вірна |
«Вона вирішила, що краще померти, аніж жити з багатим нелюбом». |
Прислухається до порад |
«Дівчина легко розбила той камінь, бо він був крихкий. Узяла голку й уколола собі палець» |
Терпляча |
«Стало їй дуже боляче». |
Безкорислива, щедра |
«Дівчина зібрала перлини й віднесла їх своєму коханому» |
ЧОМУ В МОРІ Є ПЕРЛИ І МУШЛІ
Любилися дівчина з хлопцем. Та дівчина була царського роду, а хлопець — з бідної сім'ї. От довго зустрічалися вони тайком та якось наважилися просити в царя благословення на шлюб.
Але батько дуже любив свою дочку, бажав їй щастя й заможного життя, тому не хотів віддавати за бідного. Однак доньці відмовити не міг — дуже вже вона плакала, благаючи не ламати її долі, не позбавляти щастя з коханим. Тому батько буцімто погодився, а сам потай підшукував доньці багатого хлопця.
Донька день у день запитувала:
— Коли, тату, призначите весілля?
А батько їй:
— Скоро, скоро. От уже шиють тобі весільну сукню із серпанком, посаг готують.
Незабаром дівчина відчула, що батько щось лихе має на думці. Вона пішла на берег моря, сіла й зажурилася. Дівчина знала батька дуже добре й здогадалася, що той не відступиться від свого задуму віддати її за багатія. Вона вирішила, що краще померти, аніж жити з багатим нелюбом.
Так вона сиділа й подумки прощалася з білим світом — і раптом випливла до неї з моря величезна золота черепаха і каже:
— Не плач, не журися, голубко. Я тобі допоможу. Візьми цей камінь, розбий його — і всередині знайдеш голку. Уколи нею свій палець і побачиш, що буде.
Сказала і викинула на берег дивний камінь, що змінювався на сонці всіма барвами веселки.
Дівчина легко розбила той камінь, бо він був крихкий. Узяла голку й уколола собі палець. Стало їй дуже боляче, і вона заплакала. Її сльози скапували в море й ставали перлинами, а крапельки крові перетворилися на мушлі.
Дівчина зібрала перлини й віднесла їх своєму коханому. Коли батько побачив, яке багатство має хлопець, то вже не опирався і призначив день весілля. Так черепаха допомогла закоханим, а в морі відтоді є перли та мушлі.
МАНДРИ ПО ДНУ МОРСЬКОМУ (Яків Михлик)
РЕФЕРАТ з біології на тему "Тип Молюски"