НЕБИЛИЦЯ — твір, у якому описано те, чого в житті не буває.

 

У ліс Незнайко увійшов —

під кущем йоржів знайшов.

Біля річки посидів —

наловив собі грибів.

До городу завітав —

стиглих яблук накопав.

А по саду походив —

моркву з яблуні струсив.

 

***

 

Кріт улітку в лісі зміг

Збудувать собі барліг.

А ведмідь заліз в дупло,

Влаштував собі житло.

Білка теж знайшла містечко –

На кущі звила гніздечко.

Вирив нірку горобець –

Нісенітниці кінець.

***

За струмком дзюрчить село.

Небо в сонечку зійшло.

Вистрибнув на півня пліт.

Кукурікнув сірий кіт.

Квітка сіла на бджолу.

Дуб старий спиляв пилу.    (Василь Шаройко)

 

Придумали історію про фіолетового кота і баобаб 

    Розкажу вам неймовірну історію про фіолетового кота і баобаб.

    Утім це було дуже дивно, коли кіт сам покинув господарський дім та подався в мандри. Довго він мандрував чи ні – не знаю. Одного дня серед безмежного поля набігла велика хмара з повними міхами фіолетового дощу. Коли почали падати перші фіолетові краплі, кіт вирішив покінчити з мандрами. Проте не може він у такому  вигляді повернутися до господарського дому? Це ж нечувано. Зазвичай  в історії був один фарбований лис… Але ж не кіт.  

    Він так стрімголов утікав від фіолетових крапель, що опинився аж у Африці. Коли присів відпочити під найбільш гігантським деревом, воно пригостило його смачним плодом. Хто ще не впізнав, я підкажу, що то був баобаб. Він вирішив подружитися з незвичайною твариною. Так фіолетовий кіт і баобаб стали друзями.

    Тепер плоди баобаба подобаються не тільки мавпам, а й нашому фіолетовому котові.

 

ЗЕБРОЛЕВ

   Якось у зоопарку побачив незвичайну тварину.

   Біля вольєру спав лев, час від часу помахуючи своїм хвостом. Проте, коли тварина обернулася, на мене дивилася зебра. Працівник зоопарку сказав, що звір добрий. Він приніс йому трави, молодого листя.

   Так я вперше побачив зебролева.

 

ЛІСОВА ХУХА
    Ця дивна історія відбулася в лісі. Одного дня дідусь узяв мене на гриби. 
    Ми ходили між деревами, перевертали опале листя. Раптом відчули, що на нас хтось дивиться. То була невеличка істота. Для мене вона була дуже дивною: кругла голова, волошкові очі, маленькі вушка, пухнаста шерсть. 
    Дідусь сказав, що ми зустріли маленьку хуху. За віруванням наших предків вона охороняє цей ліс. 
 

«Що воно за диво» Миколи Сингаївського

Чи мрієш (хочеш) побувати в зоопарку та що хочеш там побачити